Вишиті асоціації

Київський фотограф, кореспондент інформаційного агентства «Укрінформ» Володимир Фалін — багаторазовий учасник фотоконкурсів «Дня». Як розповідає він сам, за чотирнадцять років існування конкурсу не менше десяти років поспіль бере у ньому участь.

Цього року у виставці, за результатами Фотоконкурсу «Дня», що тривала у жовтні у Музеї сучасного мистецтва України, взяло участь вісім робіт пана Володимира. Три з них — «Навіки елегантний», «Карта України» та «Сімейний маркетинг» — було відзначено партнерами фотоконкурсу. Як зізнається сам Володимир Фалін, найцінніша для нього особисто робота «Навіки елегантний» — це портрет Богдана Ступки в останні місяці його життя. До речі, за цей знімок чимало голосів віддали і відвідувачі виставки у Києві.

— Це фактично вийшов передсмертний знімок Богдана Сильвестровича. Я не знаю, хто ще встиг сфотографувати його після мене. Він тоді на репетицію вистави приїхав з лікарні, — розповідає Володимир ФАЛІН. — Опісля в театрі він, здається, більше не з’являвся. Це було за місяць до його смерті. З Богданом Сильвестровичем мене пов’язують багато років знайомства. Я знімав його і років сорок тому, коли він ще був лише актором Театру імені Франка і не знімався в кіно. Мені ця світлина дорога тим, що вдалося його гарно зняти незадовго до смерті. Хоча один сайт, який просив у мене портретне фото Ступки, цей знімок «зарубав». Сказали, що не хочуть, щоб його пам’ятали хворим і з милицею.

Інше фото, яке викликало симпатії у глядачів, це робота «Карта України». Її відзначили Національний університет «Острозька академія» та «5 канал». «Карта України» — це, насамперед, приклад вдалого репортажного знімку. Хоча, звісно, вражає і герой світлини — маленький хлопчик, що вишиває... карту України. І вишиває неабияк — кожна область позначена певним символом.

— Це було у Будинку ветеранів війни у Києві, — розповідає автор роботи. — Там була виставка вишиванок. Участь брали і мама з хлопчиком, який став героєм світлини (на жаль, я вже не пам’ятаю їхніх імен). Серед робіт була й ось ця карта. А тут журналісти набігли з камерами, диктофонами, запитують в хлопця, чи вміє вишивати. Хлопець без комплексів каже: «Звичайно, вмію». Сів і почав вишивати так, як робив би це вдома. Знімати було зручно і комфортно. Оскільки хлопець не реагував на камери, то й у кадрі виглядає дуже природно. Мені тоді також хотілося на передній план «випустити» саму вишивку, щоб було видно карту України, адже вона на цьому знімку не менш важлива, ніж маленький умілець.

На думку пана Володимира, з розвитком електронних засобів масової інформації змінилася й місія фотографії, зокрема репортажної. Тепер фото повинно не стільки інформувати, як бути аналітичним, глибоким, з соціальним підтекстом.

— У фото я найбільше ціную збалансованість композиції. Воно має бути, насамперед, грамотно зробленим, — говорить Володимир Фалін. — Не люблю світлин, де відомі люди вихоплені у негативному світлі. Сьогодні простежується така тенденція — фотографи прагнуть упіймати людину у незручній ситуації, з якоюсь гримасою, невдалою посмішкою на обличчі. Все це оперативно виставляють в Інтернет з відповідними словесними текстівками.

До речі, як зазначає пан Володимир, на виставці, за результатами цьогорічного Фотоконкурсу «Дня», домінували саме позитивні тенденції. А отже, оскільки у конкурсі бере участь в основному репортажна фотографія — і життя пропонує відповідні сюжети. Головне — прагнути їх побачити.