Як подолати руїну?

Протягом жовтня у рамках «Дискусійного клубу» факультету журналістики Львівського національного університету ім. І.Франка відбувалося обговорення феномену УПА, що присвячено 70 річниці створення Української Повстанської Армії. За ініціативою представників філологічного факультету Франкового університету студенти організували міжфакультетський круглий стіл, під час якого проаналізували статтю Олега Ольжича «Дух Руїни». Окрім того, випускники Літньої школи журналістики «Дня» презентували колегам-філологам нову книжкову серію з Бібліотеки видання — «Бронебійна публіцистика», до якої також входить праця згаданого поета-публіциста.

Особистість Олега Ольжича (Олега Кандиби) — сильна і водночас трагічна: народився у Чехії, навчався у Карловому університеті та Українському Вільному Університеті, читав лекції у Гарвардському університеті. Він міг жити життям визнаного науковця-археолога. Проте Ольжич-Кандиба обрав інший тип боротьби — той, що був співзвучний із його внутрішнім покликанням, коли 1929-го вступив до ОУН, аж поки у червні 1944-го не загинув у концтаборі Заксенгаузен.

Стаття «Дух Руїни», що ввійшла до книжкової серії «Бронебійна публіцистика», найкраще розкриває погляд публіциста на проблеми українства. У ній Олег Ольжич вдається до історичного зрізу епох, починаючи від Київської Русі.

Під час круглого столу студенти виокремили ключові теми праці: концепт лідерства; важливість творчої потуги, тобто заміна конструктивним деструктивного; візія молодої генерації як каталізатора національного життя. Дослідник творчості Олега Ольжича, доцент кафедри академіка М.Возняка філологічного факультету ЛНУ Ірина Яремчук зазначила, що, читаючи різні редакції «Духу Руїни», можна натрапити на неповний текст, здебільшого без останніх реплік, у яких Олег Ольжич висловлює оптимізм щодо українського майбутнього. А цей оптимізм — в утвердженні ідеї ОУН, зокрема ОУН-мельниківців. «Основний рецепт, на думку Олега Ольжича, — це національне єднання, адже руїна у розбраті», — зазначила Ірина Яремчук.

Важливо, що підставою для аналізу саме цієї праці публіциста була не лише його дотичність до підпільних українських сил, до ОУН, а відтак і до діяльності УПА. Основні концепти статті важливі для роздумів над сьогоденням, особливо у час передвиборних колізій. У рамках круглого столу прозвучала думка, що за умови свідомого суспільства присутність лідера не настільки важлива, адже, приміром, у країнах Європейського Союзу чимало громадян не знають прізвищ високопосадовців. Проте водночас спала на думку постать Шарля де Голля. Цікаво, як би розвивалась Франція без часів його президентства? Українська історія знає приклади, коли був присутній лідер, проте не було критичної маси, яка б сприйняла його ідеї, і навпаки, коли була свідома квота, був розбрат між лідерами.

«Українську руїну можна подолати тоді, коли кожний із нас подолає свою особисту», — наголосив учасник круглого столу, декан філологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка Ярослав Герасим. Власне про це не лише праця Олега Ольжича, але і вся підбірка «Бронебійна публіцистика». Тому учасники дискусії вирішили не припиняти міжфакультетських засідань. Напередодні Дня української писемності студенти спільно розмірковуватимуть над текстом Івана Франка «Що таке поступ?»