Як зупинити девальвацію слова?

Сучасна новинна журналістика пропонує своєму реципієнтові дедалі більше різнорідного продукту. Нинішні «бурхливі» інформаційні потоки за відсутності потрібного дороговказу можуть звести на манівці. Тому і звертаємося до основного призначення слова. Як багато важить слово? Одна із фундаментальних думок творчості Івана Франка стала лейтмотивом конференції на факультеті журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

Напередодні відкриття конференції студенти, викладачі, а також випускники факультету, сьогодні — журналісти-практики, під час спеціального круглого столу говорили на тему девальвації слова.

Чи є слово важливим чинником у продукуванні мислячого простору? «На жаль, щоб проінформувати аудиторію, її треба розважити», — наголосила Людмила МАР’ЇНА, доцент кафедри теорії журналістики і масових комунікацій факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету. Проте розвага інформацією, або ж інфотеймент, — лише одна із головних характеристик зменшення вартості журналістського месиджу. «Коли ми говоримо про девальвацію слова, потрібно звернутися до проблеми професійних стандартів і політичної культури», — зазначив голова Національної спілки журналістів України Олег НАЛИВАЙКО, адже журналіст несе не лише професійну, а й громадянську відповідальність за висловлене. Виявилося, не менш болісною є проблема взаємодії журналіста й редакції, адже найчастіше запити ньюзруму не збігаються із прагненнями працівників. На думку телекореспондентки Лесі ВАКУЛЮК, дедалі частіше натрапляємо на донкіхотство в сучасному медіа-світі, бо ті, хто мислить, завжди борються із «вітряками». Аудиторія намагалася запропонувати своє бачення можливих шляхів розв’язання проблеми. «Чи виживуть дон кіхоти в журналістиці? Звісно, що так, якщо об’єднаються в партію дон кіхотів!» — зазначив професор кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна Ігор МИХАЙЛИН.

А основною темою пленарного засідання конференції та роботи у секціях був пошук ефективного інструментарію подання інформації. На думку директора Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, професора Володимира РІЗУНА, журналістика не терпить дволикості. «Знання — це ще не запорука професійної діяльності. Надавати точну інформацію означає поважати свого читача», — наголосив професор В. Різун. Сьогодні чимало інформаційних месиджів поширюють через Інтернет. Про це у своїй доповіді зазначила доцент кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка Наталя ГАБОР. Через використання інтернет-інструментарію зникає розмежування між традиційними й новими медіа, а також додаються соціальні мережі. Загалом нові медіа відзначаються журналістикою даних, медіа-активністю, прагненням медіа-просвіти. Тому в цьому глобальному вимірі по-новому прочитуємо важливість інформації.

Отож новинна журналістика — не лише фрагментарні повідомлення, які щоденно «захоплюють» інформаційний простір. Із потрібним суспільним фільтром і правильним словесним наповненням — це цеглинки для формації нової мислячої особистості.