Юрій ПОКАЛЬЧУК: «Еротику і жахи — тільки після 22.00»

У Сумах тільки-но закінчився відкритий український фестиваль дитячого, молодіжного кіно та телебачення «Кришталеві джерела IХ». Серед членів журі фестивалю був письменник, член Національної Ради з питань ТБ і РМ Юрій Володимирович Покальчук, який, до того ж, відповідає за програмну політику нашого телерадіопростору.

— Які ваші враження, Юрію Володимировичу, від Сумського фестивалю?

— Приємно відзначити, що це був справді всеукраїнський фестиваль. Головою кіножурі був відомий український режисер Григорій Кохан. Я був головою журі телепрограм і телефільмів. Лауреатами стали творчі групи з Добропілля Донецької області за «Розмову про мову», молодіжна телегрупа «Тотем» з Херсонського ТРК за передачу «Точка Zorru». Також хочу виділити матеріали з Північного Криму, міста Армянськ, з Житомира, Харкова («Магіка фільм»), Дніпропетровська — «Вместе» і «Веснянка», та багато інших. Наступного року я, як один із тепер вже ентузіастів Сумського фестивалю, намагатимусь допомогти йому в деяких організаційних моментах. На жаль, із західних регіонів було мало колективів. Були окремі представники з Івано-Франківської та Чернівецької областей, не було з Тернополя, з Луцька, де є такі колективи. Тому вже наступного року, я гадаю, треба буде запросити більше учасників, залучити більше медійних спонсорів, які привернуть увагу і матеріальних спонсорів.

— На перші кроки нової Національної Ради у нашому телепросторі вже всі чекають. З чого все-таки ви почнете свою публічну діяльність — після розподілу обов’язків та вивчення ситуації?

— Ми маємо багато ідей щодо проведення різного роду конкурсів, фестивалів. Стосовно нашої політики досить чітко визначає напрями керівництво держави: не менше 50% передач національною мовою, і не більше 30% залучених зарубіжних інвестицій. Ми зараз ставимо під перевірку діяльність ряду теле- і радіокомпаній в Україні. Велика кількість з них незабаром мають пройти переліцензіювання. Ми хочемо запропонувати зміни до законів, які стосуються політики Нацради. Те, що було до цього, просто не працює.

Наше завдання — зробити серію документів та положень, на базі яких і буде проходити переліцензіювання. Ми недавно провели нараду спільно з Міністерством культури та Міністерством молоді. Ми вирішили запропонувати заборонити показ всіх фільмів, де є надмірна еротика, сцени насильства, до 22.00. Я підкреслюю, що я проти заборони таких фільмів, тому що є дуже багато прекрасних еротичних фільмів, які є надбанням світової кінематографії.

Другий момент — урегулювання дублювання та перекладу на українську іншомовних кінокартин та телепрограм. Це грає важливу роль для поширення української мови. У такий спосіб іде підсвідоме вивчення мови, і якщо фільм гарний, то через 10 хвилин після його початку ви вже забуваєте, якою мовою він демонструється. Цікавий приклад можна навести, дивлячись на мешканців Західної України. У них транслюється багато каналів польською. І все населення добре розуміє цю мову. Крім того, така установка сприятиме усуненню монополії на показ фільмів з українським перекладом. Теж саме стосується і ФМ радіо. Усі вонибудуть змушені перейти до мовлення українською мовою мінімум 50% від усього ефірного часу. Я наголошую, що усе це буде запроваджено поступово і спокійно, але зробити це, безперечно, доведеться усім.

— Що очікує порушників закону?

— Проблема творення порядної, легітимної і творчої, доброзичливої атмосфери у нашому телерадіопросторі — це спільне завдання Національної Ради і усіх українських ТРК. Неможливо усе зробити одразу. Але поволі, крок за кроком, ми саме усі разом — і Національна Рада і українські ТРК, повинні вибудувати нормальний, дружній стиль взаємин у нашому телерадіопросторі, гідну паралель тому, що відбувається у європейських державах, у всьому світі. До такої співпраці я й хотів би закликати усі українські ТРК. У відповідності до чинного законодавства, з початку наступного року ми будемо робити попередження, потім призупиняти роботу каналу чи станції законопорушників на тиждень, потім на місяць. Після того ми можемо подати до суду, і через суд можемо відібрати ліцензію. Ці ж самі заходи ми будемо застосовувати і для боротьби з піратством. Зараз дуже багато телеканалів прокручують фільми з одним і тим самим перекладом. Також я категорично проти механічної ретрансляції російських каналів, тому що ми в такий спосіб втрачаємо рекламу на наших каналах (бо вона вже є на російських і так). До того ж, я маю нагадати, що у нас є закон про рекламу, де сказано, що реклама має даватись виключно державною мовою.

— У вас уже є кандидати в правопорушники?

— У Міністерстві культури щотижня проводяться вибіркові перевірки того, які фільми демонструються — ліцензійні чи ні. Проте, перш ніж пред’являти претензії, треба визначити правила, згідно з якими канали повинні працювати. Але ж ви знаєте, що Національна Рада працює тільки два місяці, і нам потрібен деякий час, щоб ми самі визначилися з цими правилами. І як результат, десь через місяць буде проведена велика конференція з представниками усіх найбільших масмедіа України, і там усі ці правила і пропозиції до законів будуть оприлюднені. Я наголошую, що у всьому, що ми робимо, ми спираємося на закон і діємо виключно в рамках закону. Авжеж, цей закон не досконалий, тому ми будемо пропонувати певні поправки, які потім будуть винесені на обговорення у Верховній Раді.

— Національна Рада має спільну думку з цього приводу?

— Я думаю, що серед вісьмох людей, які прийшли від різних партій і від різних груп, напевно, це досить складно. Але я гадаю, що ми находимо все- таки спільну мову, ми більше пізнаємо один одного. І я переконаний, що ми багато речей зможемо зробити разом, як група, в якій зібралися творчі люди. Звичайно, ми часто сперечаємося, але ми й повинні бути такими, як іноді члени парламенту. Для нас головним завданням зараз є вироблення системи, за якою ми повинні працювати. Спочатку зробити це для самих себе, а потім просто усіх цих законів дотримуватись.

— Який ваш коментар щодо звернення до Президента та інших керівників країни групи представників незалежних мас-медіа з приводу монополізації «Студією 1+1» 2-го національного каналу?

— Я не хотів би торкатися цього детально. Нацрада розглядає це питання. Але якщо подивитися об’єктивно, то хоч «Столичные новости» хороша газета, (особливо, що стосується відділу культури), але все, що в ній друкується про «1+1» — результат приватних розборок. Матеріали з підписом «Групи товаришів» чи «громадської думки» — це є радянський стиль 70 х років. Амбіції замулюють бачення реальності. От і все!