Журналісти залишилися без захисту ОБСЄ
Росія заблокувала призначення нового представника зі свободи медіа
Організація з безпеки і співробітництва в Європі частково припиняє стежити за забезпеченням вільної роботи засобів масової інформації та дотриманням прав журналістів у зоні відповідальності ОБСЄ. Члени Організації за останній рік так і не змогли визначитися з кандидатурою нового представника зі свободи медіа, і відповідна структура — Офіс, або Бюро представника ОБСЄ зі свободи медіа, — найближчим часом не зможе повноцінно працювати.
Повноваження колишнього керівника медійного Офісу ОБСЄ, Дуні Міятович з Боснії та Герцеговини, закінчилися 10 березня ц.р. Вперше вона була призначена на цю посаду в 2010 р., через три роки її затвердили ще на один термін. До березня 2016 року країнам ОБСЄ не вдалося узгодити кандидатуру нового керівника, «незважаючи на всілякі зусилля з досягнення консенсусу», тому що всі кандидати (а їх було дев’ять!) «були відхилені однією державою-учасником, Російською Федерацією», зазначали у своїй заяві від березня 2016 року Євросоюз та ще вісім країн. У тому ж документі представники Канади констатували, що внаслідок позиції РФ «утворився сумний тупик».
Як виняток, повноваження Міятович продовжили ще на рік, але за цей період кандидатуру нового представника так і не було узгоджено. (Як відомо принцип, за яким ухвалюють рішення в ОБСЄ, — це консенсус.)
За словами старшого радника представника ОБСЕ з питань свободи медіа Андрея Ріхтера, тепер Бюро буде «частково паралізовано». «Ми не є Бюро з питань свободи ЗМІ, ми є Бюро представника з питань свободи ЗМІ. Немає представника, відповідно, немає і суттєвих функцій, які ми могли б виконувати», — пояснив Ріхтер у програмі «Немцова. Інтерв’ю» на Deutsche Welle.
За словами радника, усі публічні та політичні заяви може робити лише особисто представник, тільки він — за мандатом — може вступати в контакти з іноземними державами. Заступника, або виконуючого обов’язки, не передбачено. Є лише директор, який координуватиме технічну, щоденну діяльність Бюро, «але це все», підкреслив Ріхтер.
Ситуація, що склалася, є достатньо суперечливою.
Відомо, що робота Офісу представника з питань свободи медіа ОБСЄ під керівництвом Дуні Міятович викликала багато нарікань. У першу чергу, через налаштованість на пріоритетне співробітництво з Росією та небажання визнавати наявність гібридних загроз із боку РФ для країн Європи та боротися з деструктивної діяльністю російських пропагандистських ресурсів, що маскуються під ЗМІ. І це, незважаючи на те, що Європарламент в листопаді минулого року визначив дезінформацію та пропаганду з боку Росії однією з головних небезпек для Євросоюзу та закликав до рішучої протидії інформаційним війнам.
Показово, що у своєму останньому звіті Дуня Міятович серед своїх основних досягнень відзначила налагодження «постійного діалогу» «з російськими та українськими журналістами, які висвітлюють конфлікт всередині й навколо України». Той факт, що значна частина медіаспільноти України виступила проти цього російсько-українського «братання» під назвою «Дві країни — одна професія», представника ОБСЄ не дуже засмутив. У інтерв’ю виданню «Детектор медіа» 30 грудня 2016 року Дуня Міятович заявила, що проти її проекту виступають лише «окремі представники» «української медіаспільноти». Хоча Звернення, в якому учасники круглого столу в газеті «День» закликали українських журналістів «стати на принципову позицію: підтримати рішення Європарламенту, який недвозначно назвав російських журналістів «інструментом «гібридної війни» проти Європи, і відмовитися від участі в проектах, що сприяють поширенню російської пропаганди», підтримали близько 200 медійників. Це зокрема такі відомі журналісти та медіадіячі, як Віталій Портников, Юрій Макаров, Ольга Герасим’юк, Гліб Головченко, Олександр Крамаренко, Василь Рябчук, Єгор Чечеринда, Андрій Тичина, Остап Дроздов, Андрій Клименко, Валерій Горобець, Ігор Чайка, Тетяна Котюжинська, Степан Курпіль...
Про те, що в Україні діяльність представника ОБСЄ з питань свободи медіа сприймається неоднозначно, Дуня Міятович у своєму заключному слові не згадувала. Натомість розказала, що однією з найбільш цінних відзнак своєї роботи вважає нагороду «Діалог культур» від Ради російського Медіаконгресу, яку вона отримала 19 листопада 2015 року на урочистостях у Санкт-Петербурзі...
Отже, проросійський представник ОБСЄ з питань свободи медіа пішов. Напевно, це мало б бути позитивною новиною для Європи та України. Але, як уже відзначалося вище, ситуація є суперечливою. Справа в тому, що не проросійського представника, судячи з усього, РФ просто не схвалить. Унаслідок цього робота медійного Бюро ОБСЄ взагалі залишиться паралізованою на невизначений час.
Як відомо, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ має спостерігати за розвитком ситуації в галузі медіа в 57 державах-учасницях Організації: заявляти про порушення свободи слова та свободи ЗМІ, закликати до дотримання зобов’язань в галузі свободи медіа, прийнятих в рамках ОБСЄ... На думку Андрея Ріхтера, «параліч» цього напряму діяльності буде тривати тижні, а може, й місяці — до затвердження кандидатури нового представника. І це, безумовно, негатив: весь цей час не буде здійснюватися важлива функція Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Але і це ще не всі погані новини з ОБСЄ.
Окрім медійного напряму заблокованим — уже більш ніж півроку — залишається діяльність офісу Верховного комісара зі справ національних меншин. Ще у серпні минулого року країнам-членам ОБСЄ не вдалося продовжити на другий термін повноваження Астрід Турс. За даними DW, кандидатуру політика з Фінляндії теж заблокувала російська делегація через жорстку позицію Турс із питань дотримання прав кримських татар у анексованому РФ Криму.
Видається так, що Росія взагалі вирішила заблокувати діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі в тих секторах, де вона не може зберегти свій вплив. За цих обставин виникає дуже багато питань взагалі до ОБСЄ, не тільки до її медійного представника... Але це вже тема для іншої розмови.
