Журналістика цифрового майбутнього
Сучасного журналіста важко уявити без диктофона, фотоапарата або відеокамери. А пересічного громадянина — без мобільного телефону. От і виявляється, що розповсюдження інформації, а, тим більше, журналістика сьогодення та майбутнього не можливі без цифрових технологій.
5 вересня за ініціативи та авторства Благодійного Фонду «Розвиток України» корпоративного фонду СКМ (Систем Кепітал Менеджмент) стартував проект «Журналістика цифрового майбутнього». Програма реалізується Могилянською школою журналістики — магістерською програмою з журналістики Національного Університету «Києво-Могилянська академія» і має на меті навчання молодих журналістів — лідерів ньюзрумів майбутнього — шляхом долучення їх до цифрової культури нових медіа. Особливістю даного проекту є те, що він поєднає в собі навчання роботі одразу в трьох типах медіа: в друкованих засобах, на телебаченні чи радіо, і в інтернеті — крізь призму застосування цифрових технологій. «Це буде синтез навичок та новітніх знань у трьох основних сферах: підготовка якісного контенту, врахування інтересів численних і розмаїтих аудиторій та застосування найсучасніших технологій у журналістиці» — говорить директор програми Євген Федченко.
Виникнення подібних «шкіл журналістики», які різняться за напрямками, для України — не новина. Так, Національна спілка журналістів України (НСЖУ) реалізувала проект «Відкрита школа журналістики», Українська асоціація видавців періодичної преси відкрила «Школу якісної журналістики», в якій студенти «Школи...» могли прийняти участь у майстер-класах видатних журналістів України. Крім того, на базі багатьох видань проводяться «Літні школи журналістики», під час яких студенти з найкращих вищих закладів мають змогу стажуватися та підвищувати свій професійний рівень. Однак універсальність програми «Журналістика цифрового майбутнього» полягає в тому, що слухачі матимуть нагоду не лише вдосконалити свої знання та навички у традиційному для них медіа, а й будуть працювати у мультиплатформному середовищі, яке поєднає традиційні, що, на думку організаторів проекту, відповідає вимогам часу та запитам аудиторій.
Крім того, від інших проектів «Журналістика цифрового майбутнього» відрізняється тим, що є програмою післядипломної освіти і не спрямована на отримання учасниками додаткового ступеня чи кредитів. Вона розрахована на молодих журналістів віком до 35 ти років, що вже мають вищуосвіту (спеціаліст або магістр — необов’язково з журналістики) та 1—3 роки роботи у медіа.
Навчальний план програми здійснюється в 10 модулях протягом 10 місяців у вигляді тижневих модулів, кожен з яких присвячений різним аспектам вироблення контенту та розповсюдження його серед аудиторій. Робота в рамках кожного модуля поєднає лекційні курси та практичні завдання в мультимедійному ньюзрумі чи телевізійній або радіо студії. По завершенню курсу кожен з учасників повинен буде представити власний журналістський проект, який би узагальнив в собі отримані знання та навички. А після цього на кожного студента очікує захист перед спеціальною Комісією у присутності всіх учасників Програми, викладачів та членів Наглядової ради. У свою чергу, Наглядова Рада проекту запевняє, що, закінчивши навчання, кожен із «випускників», отримавши навички роботи в будь-яких медіа, стане «універсальним» журналістом», спеціалістом та фахівцем, який зможе швидко пристосовуватись до різних середовищ розробки та розповсюдження інформації.
Євген ФЕДЧЕНКО, директор програми: «Редакціям медіа я б порекомендував сприймати цей проект як великий ресурс для збільшення конкурентноздатності редакцій. Ми використовуємо передові технології, які враховують світовий досвід і їхня основна мета — дати журналістам ті інструменти, які зможуть просунути журналістську індустрії України вперед. Реалізовуючи програму, ми б хотіли домогтися того, щоб журналіст, використавши свої професійні здібності, міг донести необхідну інформацію до будь-якої аудиторії медіа. Для цього він повинен орієнтуватися в своїй справі та мати відповідні навички роботи».
Андрій МИРОШНІЧЕНКО, радник голови Наглядової ради МБФ «Україна 3000», член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення: «Здійснюючи цей проект, на нас покладається не тільки виконавча, але й наглядова функції — ми намагалися зробити це цікавим, інформативним та корисним. Для його реалізації потрібні сили всіх фахівців, тому до нього ми залучили лише найкращих. Гадаю, отримувати додаткові знання також прийдуть кращі з кращих».
Олександр МАРТИНЕНКО, генеральний директор інформаційного агентства Інтерфакс Україна: «На мій погляд, цифрове майбутнє — це те, без чого не може існувати сучасна журналістика. Оскільки «знаряддя праці», такі як мобільний телефон, фотоапарат, диктофон — є доволі розповсюдженими в громадській спільноті. Але професіонала від аматора відрізняє вміле користування ними та професійних хист — це запорука справжнього професіонала. Як і в будь-якому процесі, тут є свої позитивні та негативні моменти. З одного боку, продуктами цієї Програми стане велика кількість нової продукції, яка буде розповсюджуватися серед аудиторії. З іншого боку, це — виклик для професійної журналістики: є певні стандарти, які мають відрізняти професійного журналіста від журналіста- аматора. Це виклик для керівників. Звісна річ, знаючи, що відбувається на кадровому ринку, вони звикли до подібних викликів, оскільки телеканалів у нас більше ніж журналістів. Немає сенсу сперечатися, в якому напрямку розвивається процес підготовки кадрів — правильному чи неправильному, проте він призвів до їхнього дефіциту, особисто я це відчуваю кожен день. Тому гадаю, важливість цієї програми полягає в тому, що вона може допомогти всім співробітникам та керівникам медіа відповісти на вищезгадані виклики.
