Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Зустріч «на виріст»

Студенти Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка запросили «День» на майстер-клас. Ми поїхали!
16 грудня, 09:44
«ТЕПЕР МИ ЗНАЄМО, ЩО ТАКЕ СПРАВЖНЯ КОНВЕРГЕНТНІСТЬ У ЗМІ», — ВІДЗНАЧИЛИ СТУДЕНТИ, ОЗНАЙОМИВШИСЬ ЛИШЕ З ЧАСТИНОЮ ПРОЕКТІВ «Дня» / ФОТО НАДАНО АНАСТАСІЄЮ СВІТЛЕВСЬКОЮ

У країні — масштабний мітинг протесту, а «День»... їде до Луганська! На запрошення Центру творчих ініціатив «Східна Україна» та місцевих студентів журфаку. Для кращого знайомства. І нічого дивного. Ми абсолютно переконані, що будь-яка революція має починатися, насамперед, у головах людей, зокрема молоді як прогресивної частини суспільства.

«День» уже 17 років виконує обов’язок, що добровільно взяв на себе, — зустрічається зі студентами різних регіонів країни. Це нелегка робота. Вона, будемо відвертими, заважає обов’язкам у редакції, але ми переконані, що за роки становлення державності в Україні небайдужа молодь особливо потребує відвертого і серйозного спілкування. Саме це сприяє зародженню громадянського суспільства.

Саме тому головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА побувала у багатолюдних аудиторіях Дніпропетровська, Львова, Одеси, Луцька, Острога, Донецька, Кіровограда, Чернігова, Сум та інших міст. Частину цих зустрічей відображено у її книжці «Мої університети» (до речі, раджу для прочитання студентам). «Під час зустрічей, диспутів в університетах сходу, заходу і півдня країни я не раз переконувалася в тому, що нам потрібна цілеспрямована внутрішньоукраїнська (паралельно з європейською!) інтеграція, — написала у передмові до згаданої книжки Лариса Олексіївна. — Для кращого розуміння одне одного, для взаємного збагачення, для відчуття тієї щасливої різноманітності, якою переповнена наша країна».

Частина університетів — самі приїжджають до нас, на Літню школу журналістики. До слова, за 11 років існування Школи у ній взяли участь понад 400 слухачів! Повноцінна національна медійна збірна, разом із запасними.

Попри навантаження та ритм, у якому наразі доводиться працювати, «День» для кращого взаєморозуміння та, власне, знайомства «зблизька», відрядив автора цих рядків у Луганськ.

Розмова на тему «Аналітика в конвергентному ЗМІ: Досвід «Дня» тривала дві години і... перетворилася, за словами самих студентів, на «знайомство з газетою у форматі тет-а-тет».

Приємно вразили запальні погляди луганської молоді. Їх цікавило абсолютно все: які принципи роботи в редакції друкованого видання, що виходить трьома мовами? Які вимоги до текстів? Яких публіцистів треба прочитати, щоб дорости до рівня «Дня»? І як потрапити до Літньої школи журналістики та багато чого іншого.

Я ще раз переконався (вкотре!), що поділ країни на схід та захід — штучний. Студенти, що виросли в російськомовному середовищі, прекрасно розуміли мою українську. Пари в них викладають державною. Я помітив захоплення окремих молодих людей від того, що їм потрапила до рук англомовна версія «Дня»! Дехто, переконаний, що обов’язково її перечитає. Вони — активні, цілеспрямовані, цікаві... Прагнуть вчитися та розвиватися. Переконаний, що тим, хто вперше відкрив для себе «День» — наші проекти в цьому допоможуть.

...Щоденна газета «День», глянцевий додаток «Маршрут №1», мультимедійна платформа day.kiev.ua, Літня школа журналістики, проект «Україна Incognita» з підрозділами «Музеї он-лайн», «Сімейний альбом України», «Інтелектуальна карта України», Міжнародний фотоконкурс, Премія ім. Джеймса Мейса, проект Самоосвіта-онлайн, новий відеоформат «День TV» та ціла книжкова Бібліотека від «Дня». Студенти не могли повірити, що все це — результат роботи однієї журналістської команди.

Від головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЮ передав тамтешній молоді змістовний «привіт» — новинку нашої Бібліотеки «Підривну літературу». Подарунок, щоправда, не забрав автор найкращого запитання (як зазвичай практикується на таких зустрічах). Книжкову серію ми передали кафедрі журналістики, щоб нею користувалися всі бажаючі. Видання люб’язно прийняла завідувач кафедри, к.ф.н., доцент Наталія ФЄДОТОВА.

Звичайно, під час однієї зустрічі, яку обмежено часовими рамками кількох пар, про все і відразу поговорити нереально. Певно, і не потрібно. Щоб не було «каші» в головах. Але контакт відбувся. «День» знають і читаю в Луганську. Поки що незначна частина. Але це люди, які мислять... Сподіваємося від луганців розуміння тем, які порушено, та зворотної реакції.

На завершення додам, ексклюзивно для студентів, які наполегливо розпитували, де можна купити «День». У Луганську нашу газету можна і треба купувати у мережі кіосків преси «Луганськдрук» та «Мега-принт». А ще — не забувайте про традиційну передплату через «Укрпошту».

ВРАЖЕННЯ!

Анастасія СВІТЛЕВСЬКА, прес-секретар Луганського медіа-клубу:

— Після зустрічі мені стало зрозуміло, що таке справжня конвергентність. Тут є і газета, і інтернет-видання, і глянцевий додаток... Я знала, що «День» — всеукраїнська газета, читала її, але не мала чіткої уяви про те, наскільки це розвинута та міцна медіа-платформа. Це — не просто газета, а величезне ЗМІ, що якісно відрізняється на фоні інших видань, займає серйозну частину в українському інформаційному просторі. Весь майстер-клас постійно запитувала у Вадима Лубчака про те, скільки ж журналістів працює в газеті, як вони встигають вчасно здавати свої матеріали, та які вимоги стають перед працівниками. Мабуть, специфіка регіональних ЗМІ, де часто не вистачає «рук», впливає на неправильний висновок: у  «Дні» мабуть пишуть цілодобово та зовсім не сплять.

Юлія ДЕНИСОВА, магістрант Луганського національного університету імені Тараса Шевченка:

— Я читаю «День». Газета вражає своєю глибиною. Коли хочу дізнатися новини, то, як правило, читаю їх в Інтернеті, але коли просто інформації замало — цікавить, чому це відбулося, які були передумови, та що за наслідки очікувати — відповіді на ці запитання шукаю в «Дні». В Луганську, в кіосках преси, «День» продають, щоправда, лише російською. Зустріч з журналістом видання стала хорошою можливістю дізнатися про особливості роботи видання загалом. Про вимоги до текстів. Зануритися не лише в газету, а в інші проекти «Дня».

Лілія ЛЕВИЦЬКА, студентка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка:

— На жаль, останнім часом почала помічати, що тексти більшості видань нецікаво читати: вони одноманітні, їх створюють за єдиним «штампом». Але тепер я розумію, що ще є ті видання, які розраховано на активного та вдумливого читача, який має на меті не просто переглядання тексту з картинками, а потребує усвідомлення того, що читає та постійно вдосконалює себе! I нині, тримаючи в руках газету «День», мені хочеться почитати нові номери. Завдяки представленню широкого кола роботи, яку здійснює команда газети «День», я змогла зрозуміти особливості аналітичного ЗМІ. I все це для того, щоб ми, як «День», відкривали світ по-новому!

Аліна ЗАЄЦЬ, редактор газети «Новий погляд» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка:

— Дуже цікаво слухати своїх київських колег, цікаво дізнаватися про устрій роботи, про розподілення обов’язків у середині команди, про безліч проектів, які виконують у редакції. На жаль, реалії журналістики маленьких міст такі, що більшість газет, сайтів тримаються буквально на одній людині, тому великим масштабам роботи та кількості проектів київських ЗМІ можна лише порадіти. Познайомившись ближче з «Днем», зрозуміла, що в своїх тексах потрібно досягати максимальної глибини, бо просте, «легке» інформування вже залишається за сайтами. Намагатимемося хоча б наслідувати приклад цієї газети.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати