«4-й БЛОК» зробив екологію форматом сучасного мистецтва

Один із найбільш дієвих засобів наочної агітації — художній плакат — з ініціативи Асоціації дизайнерів-графіків «4-й БЛОК» уже понад 20 років привертає увагу світової спільноти до найбільш актуальних екологічних проблем. Починаючи з 1991 року Міжнародні виставки-трієнале збирають все більшу кількість небайдужих творчих людей з усього світу, вони стали своєрідним мистецьким форумом із захисту довкілля. За словами експертів, цей проект давно перетворив екологічну тематику на невід’ємний формат мистецтва плакату.

На початку травня в Києві завершилася VIII Міжнародна трієнале екологічного плакату «4-й БЛОК», яку «День» анонсував напередодні (див. № 70-71, 20-21 квітня ц. р.). Протягом десяти днів кияни та гості міста мали можливість переглянути Міжнародні виставку-конкурс екологічного плакату, виставку-конкурс культурно-видовищних плакатів, виставку плакатів, присвячених Чорнобильській катастрофі та експозицію робіт членів міжнародного журі. Загалом за час роботи трієнале усі бажаючі могли ознайомитися з понад тисячею найкращих екологічних плакатів, дібраних практично з усього світу (щоб вибрати особливо цінні роботи для експозицій, організатори трієнале переглянули понад п’ять тисяч плакатів від 400 авторів із 37 країн).

Цікаво, що в українській столиці трієнале відбувалася вперше. До цього основна експозиція плакатів з українських міст виставлялася лише у Харкові та, крім України, в Данії, Великобританії, Туреччині, Швейцарії, Польщі, Білорусі, Німеччині, США та Росії.

— Те, що основна частина виставки цього разу відбулась у столиці України — для нас особлива радість та своєрідний експеримент, — зізнався після відкриття виставки президент проекту трієнале «4-й БЛОК», професор кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олег ВЕКЛЕНКО. — Дивно, адже наші виставки більше запрошували в Європу, ніби там екологічна тема актуальніша, а от до української столиці — ні. Відомі в усьому світі, ми давно чекали можливості показати в Києві, що взагалі існуємо.

За рішенням міжнародного журі, яке очолював професор з Німеччини Лекс Древінський, у номінації «26. Світ після Чорнобиля і Фукусіми» першу премію здобув Маджид Аббасі (Іран) за плакат «25х25. 25-та річниця Чорнобиля», другу — Люба Лукова (США) за плакат «25х25. Чорнобиль, Фукусіма», третю — Ігор Гурович (Росія) за плакат «25х25. 25 років після Чорнобиля». У номінації «Екологічний плакат» перше місце виборола Агнешка Земішевска-Маїк (Польща) за плакат «Не плач. Спаси воду», друге — Антон Стогов (Україна) за роботу «Глобальне потепління». Серед плакатів, представлених у номінації «Екологія культури», кращими журі визначило мистецькі роботи Олени Фоміної (Україна) із серії «Чистота культури», друге місце — у Володимира Чайки (Росія) за плакат «Природа. Наш дім». Цікаво, що з тематики плакатів видно: головні екологічні проблеми, які сьогодні турбують мешканців світу, однакові. З понад п’яти тисяч робіт, що надійшли на конкурс, найбільше присвячено темі людини і довкілля, трохи менше — забрудненню повітря, антиядерній проблематиці та відсутності культури екології.

— Передусім журі оцінювало плакатний хід та метод виконання. Важко об’єктивно коментувати рівень робіт, адже, як член журі, я завжди оцінюю все досить критично, — розповів голова міжнародного журі Лекс ДРЕВІНСЬКИЙ. — Більшість робіт виконано оригінально. Разом із тим є чимало плакатів з типовими ідеями та зображеннями, які я бачив ще років десять тому. Плакатне хіпі на кшталт зрізаного стовбура дерева чи краплини води у полі сьогодні показувати не дуже цікаво. Потрібно щось оригінальне і вражаюче. Можливо, це моє суб’єктивне бачення.

Крім дизайнерського журі, на VIII Міжнародній трієнале вперше плакати оцінювали також експерти з екології.

— У світі багато талановитих дизайнерів, які роблять дуже хороші плакати. Але, якщо говорити про візуальну довершеність з дизайнерської точки зору, їхні роботи інколи поверхневі за своїм змістом, — вважає голова екологічного журі Сергій МИРНИЙ. — Завдання екологів на виставці полягало в оцінці робіт не тільки щодо високого мистецтва дизайну та графіки, а й сучасної науки, тематики найбільш актуальних проблем.

Підсумовуючи роботу VIII Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й БЛОК», президент проекту Олег Векленко звернув увагу на незадовільний рівень екологічного мислення українців.

— Ми пережили Чорнобильську катастрофу. Інстинкт самозбереження мав би бути у генах українців. А люди так нічого й не навчилися. Екологічне мислення практично відсутнє, — сказав він. — Плакати ж стимулюють думати про довкілля та про себе. Ми хочемо нагадати людям, чим вони дихають, що їдять і п’ють.

За словами Олега Векленка, упродовж роботи трієнале на виставки екологічного плакату, попри запрошення, не завітало жодного публічного чиновника чи політика. Політична еліта сьогодні просто не цікавиться екологічними проблемами та можливістю привернення до них уваги засобами наочного мистецтва.

Провівши у Києві VIII Міжнародну трієнале екологічного плакату, «4-й БЛОК» нині шукає можливість безплатного висвітлення на правах соціальної реклами найкращих робіт на сіті-лайтах та бігбордах країни.