А ви варили каву... з батога?

Усі бачили цю гарну квітку, що нагадує блакитну ромашку, сто разів, але не всі знають, що саме це і є цикорій. Хоча напій, виготовлений із його кореня, так звану цикорієву каву, певно, спробували всі.

Раніше цикорій зацвітав у липні, зазвичай до дня апостолів Петра і Павла, але оскільки природа прискорила власні процеси, то він розкрив свої небесно-блакитні квіти-кошики вже в середині червня. Цикорій любить лише відкриті, сонячні місцини і зовсім не визнає інших. Квітне цей блакитний символ літа приблизно до жовтня, причому кожна його квітка розпускається лише на один день.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ РОЗКРИЄ БАГАТО ТАЄМНИЦЬ

Цикорій прокидається на світанку, коли інші рослини ще бачать сни. Кошики його квітів розкриваються о п’ятій ранку, а о десятій уже закриваються. Дощу вони не люблять, тому на дощ взагалі не розкриваються. А отже, можуть слугувати своєрідним барометром, — розповідає біолог Марія САВЧУК. — Цикорій «засинає» після полудня, а якщо його квіти закриті з ранку — дощ неминучий. Видатний шведський ботанік Карл Лінней, враховуючи цікаву особливість рослини, використав її при створенні квіткового годинника.

Як тільки не називають цикорій у різних місцевостях! Татарським цвітом, щербаком, синьою ромашкою або волошкою, за схожість з цими квітками. У Польщі, Словенії і Болгарії на цикорій кажуть «наречена сонця» — через властивість квітів повертатися слідом за небесним світилом. А у нас — Петрів батіг, бо за давньою легендою нібито сам Апостол Петро підганяв цією рослиною овець, коли пас їх. А ще — Петрів хрест, бо схований глибоко під землею масивний корінь цикорію деякою мірою нагадує хрест.

Рослина належить до сімейства айстрових, а ромашки насправді є її найближчими родичами, як і соняхи, маргаритки та братки. Її можна зустріти і в Європі, і в Азії, і в Південній та Північній Америці, і на півночі Африки, і в Австралії та Новій Зеландії.

РОСЛИНУ ВЖИВАЮТЬ І ЛЮДИ, І ТВАРИНИ

Дикі тварини охоче їдять цикорій, зустрічаючи його в лісах і обабіч доріг. Напевно, інтуїтивно відчуваючи, яке це джерело вітамінів і мінералів. У ньому містяться цинк, магній, марганець, кальцій, вітаміни А, В6, С, Е, К...

А ще цикорій — чудовий медонос, він цвіте із червня до вересня на радість бджіл та їхніх близьких родичів, які збирають з рослини нектар і пилок. За сприятливих умов, насамперед достатньої вологи, медопродуктивність дикого цикорію може сягати до 100 кілограмів із гектара, — кажуть бджолярі. — Цикорієвий мед високої якості, має особливий аромат і смак із характерною гірчинкою.

Люди ж ще з XVII століття використовують коріння цикорію насамперед як замінник кави. Широкого розповсюдження він набув у Європі з початку XIX століття. А особливим попитом користувався під час Великої депресії в Америці та у Європі — під час Першої й Другої світових війн, коли у більшості країн були проблеми з доставкою і можливістю придбати кавові зерна.

Висушені й обсмажені коріння цикорію використовують як замінник кави чи додають їх до натуральної кави для поліпшення смаку — декому подобається такий своєрідний смак, а комусь іншої кави й не можна вживати за станом здоров’я.

Бальзак, напевно, не пив такої кави, а ось інший французький письменник — Олександр Дюма — був про неї гарної думки.

Олександр Дюма писав, що розповсюдженню цикорію як сировини для кавового напою сприяла насамперед так звана континентальна блокада, яка позбавила Францію одночасно і кави, і цукру. Кмітливі французькі кухарі знайшли вихід. Вони додавали до кави потовчене коріння цикорію. Це одночасно і здешевлювало напій, і робило його не таким гірким без цукру.

ФОТО ВІКТОРА АНТОНОВИЧА
 

З листя цикорію роблять смачний салат. Як салатна культура цикорій став відомим лише у XIX столітті, коли його почали культивувати у Бельгії. Той же Дюма у своєму «Великому кулінарному словнику», опублікованому вже після смерті письменника, писав, що це одна з найцінніших салатних рослин, з якої роблять корисні для здоров’я і поживні салати, може, навіть найкращі з усіх.

Звичайно, для використання в таких масштабах дикого цикорію не вистачає, тому люди взялися вирощувати його самі. Варто зауважити, сучасні сорти салатного цикорію (а їх чимало) вже не такі гіркі, як природні, й подобаються багатьом. А плантації цикорію навіть можуть бути окрасою ландшафту.

КАВУ З ЦИКОРІЮ ЦІНУЮТЬ І НЕХТУЮТЬ ЗА ВІДСУТНІСТЬ КОФЕЇНУ

Цикорій і тепер широко використовують як замінник кави або один із компонентів для приготування кавового напою. Адже якщо одні люди цінують натуральну каву саме за вміст кофеїну, то інші — цикорій, за його відсутність. До других належать переважно ті, хто обстоює якомога здоровіший спосіб життя, а також ті, кому кава шкідлива за медичними показниками. Цикорієва кава, звісно, не забезпечить нас таким зарядом енергії, як натуральна, але все одно підніме тонус, понизить збудливість нервової системи, допоможе очистити судини, наповнить організм різними мікроелементами та вітамінами.

Ось чому цикорій залюбки використовує і народна медицина при лікуванні захворювань шлунка, нервової системи, печінки і шкіри. Цілющі властивості рослини цікавили ще Авіценну. Стимулюючи обмін речовин, цикорій знижує підвищений вміст цукру в крові, а тому, поряд з іншими рослинами подібної дії, може використовуватися при лікуванні неінсулінозалежного цукрового діабету. А ще однією цінною властивістю цикорію є його здатність покращувати засвоєння кальцію з молока.

Проте медики не радять вживати цикорій тим, хто лікується антибіотиками, бо він зменшує дію медикаментів. В астматиків же може спровокувати посилення кашлю, тому їм краще зовсім відмовитися від його вживання.

І ще, уявляєте, у багатьох народів існує легенда, що цикорій може вберегти від чарів і зробити людину невидимою. Ось лише рецепт такого перетворення ніхто не пам’ятає. На жаль. А може, на щастя?