Аукцiон подiй п.Хвостiва

САГА ПРО СПРАВЖНЮ ПРАВДУ (82 у.о.)

Що неприємно вражає в місцевій політичній боротьбі, так це те, що не хочеться особливо вболівати ні за можновладців, ні за опозицію. Надто вже вони пов’язані. Особливо якщо йдеться про Дніпропетровськ. Дуже влучно колись називалася стаття, за яку екс-прем’єр Лазаренко подавав у суд — «Птенцы гнезда Днепропетрова».

Уявімо ситуацію: заступник директора будівництва краде тоннами. Шифер тягне, скло, унітази. А директор того ж будтресту не знає про це НІЧОГО. Тобто зі свого вікна він не бачить воріт, через які відвантажують половину матеріалів. Це фантастика! Але, скоріше за все, він бачить, але не помічає. Як можна не помітити того, що будинок нашої економіки ніяк не зводиться вище підмурівку?!

Тому, коли звинувачують такого поганого Лазаренка, хочеться дізнатися, чи не брав під час його прем’єрства Леонід Данилович річну відпустку.

Після відставки «розкрадач» кинувся в опозицію до Кучми. І, здавалося б, самою своєю опозиційністю має бути симпатичний. Як написала зараз у своєму зверненні осиротіла «Громада»: «П. Лазаренко, ставши на шлях безкомпромісної боротьби з діючою владою, яка народ довела до розорення й злиднів, усвідомлював свою відповідальність за долю українського народу, за долю членів партії «Громада», всіх, хто повірив йому, не сказав свого останнього слова. І народ України незабаром зрозуміє силу справжньої правди». А справжня правда в тому, що екс-прем’єр, який скомпрометував себе, від безкомпромісного Президента далеко не падає. Як яблучко від вишеньки. Тому співчуття вся ця «опозиційна боротьба» викликає не більше, ніж розбірки в американських бойовиках. Поки стрілянина успішно триває по всіх закутках «будмайданчика» — стіна не звелася ні на сантиметр. І якщо мене запитають: «За кого ти вболіваєш у цій перестрілці? Хто для тебе «наші»?» «Наші», скажу, перекурюють біля компресора.

ПЕРЕМОГЛА МОЛОДІСТЬ? (75 у.о.)

Коли лави все щільнише й щільніше гуртуються, вони стають настільки тісними, що їх спучує (вибачте за певну двозначність останнього дієслова, але навряд чи можна точніше підібрати слово, що означає «вибух зсередини»).

Приблизно таке сталося з Рухом. Вони настільки часто хвалилися своєю консолідацією, єдністю думок, авторитетом свого лідера В’ячеслава Чорновола, що вже закрадалася думка — до спучування залишилося недовго. Рух, як у проекції, відобразив у собі всі метаморфози будь-якого суспільства.

Спочатку демократія, плюралізм (вибачте на слові), не без бійки, але колективне прийняття рішень. Потім починає домінувати якась певна особистість. Вона трішки розумніша, трішки прозорливіша, трішки гостріша. На це трішки вона починає випирати з шеренги. Наступну серію можна умовно назвати «отигрювання й ошакалювання». Лідер дедалі більше починає вірити в свою тигрину обраність, а його близьке оточення вкрай «ошакалюється» від підлабузництва. Напруження зростає. Перешіптуючись, вони домовляються нам’яти боки тигру і з успіхом роблять це. На посаді тигра затверджується інший.

КОРЧАГІН — ГЕРОЙ КИТАЮ (38 у.о.)

Ми всі розіпхуємо наших літературних героїв по планеті, але щось вони не приживаються на чужій території. Термінатор не дає Котигорошку розвернутися. А тут несподіванка. Виявляється, в Китаї Павло Корчагін дуже припав до смаку. І книжечка «Як гартувалася сталь» посідає в них у списку бестселерів 5-те місце. І так вони полюбили Павку, що вирішили зняти 18-серійну версію роману М. Островського. Та не де-небудь, а на історичній батьківщині персонажа, в славному місті Києві.

На знеструмлену, знесилену й збезгрошовлену студію ім. О. Довженка звалилася велика радість від китайських корчагінців у вигляді 48 тисяч доларів. Незважаючи на бурхливе економічне зростання, в цій східній державі політична установка не зазнала великих змін. (У нас все навпаки. Кричати дозволили, але несподівано скінчилися харчі).

За фотографією на головну роль відібрали київського актора Андрія Самініна. У кіноверсії є розходження з книжковим оригіналом. Посилено роль якогось китайця, який у романі ледь помітний. Звуть його Лю. Він воює, добуває продукти, будує вузькоколійку й героїчно гине. Корчагін, відповідно, обливається слізьми, втрачаючи соратника. Зняти будьонівки!

Відображаючи збільшення свобод у КНР — посилено особисту лінію героя. (Різноманітити у фільмі особисте життя Корчагіна не дозволяв собі жоден із радянських режисерів. Ні М. Донськой 1942 року, ні О. Алов і В. Наумов 1956 р., ні М. Мащенко 1973 р. Громадське навантаження і ще раз громадське навантаження!)

А китайський Корчагін крутить романи з Ритою Устинович і Тонею Тумановою, які, безумовно, давали Павці поживу для роздумів на кшталт: «Щоб не було страшенно боляче за безцільно прожиті роки». А якби героя одружити, то фраза взагалі заграла б іншими барвами: «Щоб не було страшенно боляче за безцільно прожиті шлюби».

За такі великі (за нашими мірками) гроші можна було взагалі дозволити собі масу відступів. Наприклад, якщо по-китайському з розмахом збільшити кількість будівельників вузькоколійки та помножити це на корчагінський ентузіазм — залізницю (щоб, як відомо, привезти до холодного зимового Києва вугілля) можна було б дотягнути прямісінько до Донецького вугільного басейну. А потім замінити рейки на конвеєрну стрічку й засипати столицю України повністю, щоб вона стала нагадувати гігантський терикон. Або, навпаки, пов’язати це з економічними реформами, що відбулися в Китаї, коли компанія «Корчагін і Ко» (СП Україна — КНР) збільшила виробництво залізничної колії до такої міри, що земну кулю можна було б обгорнути вузькоколійкою 2-3 рази. На електричці не лише до Фастова ганяти, а й до Африки. Банани на своїй дачній ділянці збирати.

СЕКС — ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я Й МИРУ (15 у.о.)

Керівництво НАСА заявило, що 2012 року американці мають намір послати на Марс експедицію, коли прикинули, скільки треба буде туди летіти, з’ясувалося, що 860 діб: 180 діб — туди, стільки ж — назад і 500 — на дослідження. Але головна проблема, яку вирішили розв’язати американські чоловіки, полягала в тому, що як це так — два з половиною роки доведеться провести БЕЗ ЖІНОК. Як з’ясувалося, астронавтів не так лякає брак повітря, поява представників позаземних цивілізацій, як відсутність представниць протилежної статі. Дуже земних і гарненьких. Надто все це американським астронавтам не сподобалося. Любов до досліджень у них, як виявилося, слабкіша за сексуальну. Один із претендентів на політ взагалі заявив, що «на Марс полечу лише в разі, якщо в корабель сяде й полетить моя дружина». Тож проблема зависла чималенька (і в кривому, і в прямому розумінні).

І от з’явилися перші, так би мовити, паростки любові. У російсько-французькому екіпажі француза Жана-Пьєра Еньєра зібралася дублювати його палко кохана дружина Андре-Дее Клоді.

Якщо це стане традицією, то скоро матимуть право обуритися й діти космонавтів. Через «безбатьківство» і «безматеринство» вони повністю розперезаються на рідній Землі. Може й їх брати з собою в далекі космічні польоти?

P.S. Уявіть собі звичайну сімейну сварку. Чоловік, грюкнувши дверима, пішов до друга, дружина — до тещі. А з орбіти — нікуди. З двох з половиною років, які вони мають бути в експедиції, — рік уже будуть розлучені. Хоча, безумовно, сексуальне бажання — одне з найсильніших. Воно — головна запорука миру.

Результати попередніх торгів:

Лот № 1 (99 у.о.) — про те, що щойно обставини стають несприятливими (відставка, або зняття депутатського імунітету), екс-прем’єр Лазаренко відразу починав симулювати й намагатися закидати кривдників медичними довідками — придбано Карлсоном. Йому також, щойно він дуже хотів варення, відразу ставало погано, з потребою вжити солодкого. І так само, як Павло Іванович на приватному літачку, коли пахло «смаженим», Карлсон відлітав за допомогою пропелера.

Лот № 2 (72 у.о.) — про те, як Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою по суті узаконюється доносительство в податкову інспекцію навіть «третіми особами» — придбано Барабасом і Дуремаром. Колись вони люб’язно заклали в поліцію Буратіно за відсутність документів. Настав час йому помститися: донести в податкову про ліві гастролі лялькового театру Барабаса та незадекларовані прибутки від п’явок Дуремара. На жаль, Буратіно для цього надто НОРМАЛЬНИЙ. Хоча й дерев’яний.

Лот № 3 (32 у.о.) — про те, як дружина Рода Стюарта, манекенниця Рейчел, вимагала від чоловіка припинити п’янки-гулянки й займатися дітьми, і коли він це все виконав, то став їй настільки «нецікавий» як особистість, що вона подала на розлучення — придбано Олександром Масляковим. 1990 року він запросив на фестиваль виступити команду КВК КПІ. Подивившись їхній виступ, він сказав: «Це прибрати й те». Три дні вони репетирували й нарешті показали метру остаточний варіант. Подивившись його, Масляков задумливо зазначив: «Ви, звичайно, зробили те, що я просив, — але тепер не смішно». Команда так і не виступила.