Обѓрунтована підозра чи банальна поверховість?

Склалася парадоксальна ситуація. Провідні правозахисники розробили законопроект, який має захистити мирні зібрання в Україні. Натомість він викликав хвилю протестів по всій Україні за участю найактивніших ініціаторів та учасників мирних зібрань. Головним аргументом протестувальників у Харкові (провели нещодавно мітинг) стало переконання, що новий закон не захистить вільне волевиявлення, а стане інструментом для офіційних репресій проти громадських активістів.

Дмитро Пилипець, ініціатор багатьох мирних акцій і, зокрема, минулорічного «мовного майдану» в Харкові, зауважує: «Можливо, закон сам по собі — правильний і корисний. Але в умовах сьогоднішньої України, з нашою корумпованою судово-міліцейською системою він буде використаний проти нас. Зокрема, небезпечним є пункт про необхідність попереджати про зібрання за 48 годин. Зараз обмежень немає, й я можу за годину до акції надіслати телеграму — і все, моя акція законна! Ніхто не може її заборонити, розігнати. А за 48 годин суд знайде безліч приводів, щоб заборонити акцію. Цей закон може працювати в демократичних країнах, де взагалі виконуються закони, міліція не веде себе брутально, суди приймають правові рішення. Там мирні акції охороняють, роблять для них сприятливі умови. А наша влада не зацікавлена охороняти нас, вона налаштована на те, щоб зірвати наші заходи. Коли ми проводили «мовний майдан», то нам закидали, що ми «витоптуємо траву» чи стоїмо близько до машин, до дороги, створюємо можливість ДТП!»

Громадські активісти наполягають на тому, щоб у новому законі була збережена діюча норма статті 39 Конституції України, яка не має обмежень у часі щодо подання повідомлень про акцію. «Якщо прибрати необхідність попередження, то в цілому закон корисний, його можна вносити та ухвалювати», — кажуть протестувальники.

Харківські правозахисники, які долучилися до розробки нового законопроекту, впевнені: ті, хто виступає проти, просто не прочитали законопроект уважно і піддалися на провокаційні популістські заяви деяких правозахисників. Більшість фахівців стверджують: відсутність законної бази у питанні мирних зібрань грає на користь влади, яка сьогодні своєю волею вирішує, карати за протест чи ігнорувати його.

«Всі автори закону та редактори прекрасно розуміють, в якій країні ми живемо! — запевняє одна з ідеологів законопроекту Наталка Зубар, директор інформаційної агенції «Майдан моніторинг». — У проекті написано, що невчасно подане повідомлення не може бути підставою для заборони мирного зібрання, для обмеження зібрань. Прописане право на «спонтанне зібрання» без попереджень. Але протестувальники просто ігнорують цей пункт. Вони не хочуть розуміти, що закон захищає мирні зібрання, звужує приводи для заборон, обмежує рамки свободи посадовців та свавілля судів. Він фактично не залишає можливості для заборон мирних протестів! Гірше «дикого поля» нічого не може бути. Зараз у суду нема ніякої регуляторної бази для зібрань, тому вони можуть заборонити будь-що. Відсутність законів грає на руку владі».

Таку ж думку висловлює голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров: «Ті, хто протестує проти цього законопроекту, не розуміють, про що йдеться. Цей закон відповідає керівним вимогам ОБСЄ, в ньому розписані та взяті до відома всі вимоги про контрзібрання, спонтанні зібрання тощо. Свобода зібрань в Україні з цим законом буде забезпечена набагато краще, ніж зараз. Хоча деякі формулювання треба буде виправити після того, як закон приймуть у першому читанні».