Позитивний сигнал

Європейський Союз і Україна вирішили останні питання, що залишалися відкритими у контексті обговорення вступу України до СОТ. 16 вересня на зустрічі у Лондоні комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон і віце- прем’єр-міністр України Григорій Немиря досягли домовленості щодо остаточних умов вступу України до СОТ. «Це — важливий день для України. ЄС завжди твердо підтримував Україну в її прагненні стати членом СОТ. Сьогоднішня згода відкриває Україні шлях до повного приєднання до світової торговельної системи. Це — перший крок до більшої інтеграції України у світову та європейську економіку», — зазначив комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон. Зі свого боку, віце-прем’єр міністр України у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря сказав, що сторони досягли компромісу, вирішивши питання щодо експортного мита, яке залишалося проблемним з 2006 року. За його словами, це робить можливим обговорення завершального звіту робочої групи вже в січні і відкриває перспективу позитивного вирішення питання вступу України до СОТ на засіданні Генеральної Ради в першій декаді лютого.

Після ратифікації угод про вступ Україна стане 152-м членом СОТ. Разом з тим досягнута в Лондоні домовленість відкриває шлях до початку переговорів між Києвом і Брюсселем щодо комплексної угоди про створення зони вільної торгівлі з Україною.

Слід зазначити, що ЄС є найбільшим торговим партнером України і найбільшим ринком збуту її продукції. У 2006 році 25% українського експорту на загальну суму 8,7 млрд. євро було реалізовано в ЄС, а 42% від обсягів її імпорту на суму 17,8 млрд. євро походили з Євросоюзу. В 2006 році Європейська комісія запропонувала Україні укласти нову розширену угоду, яка включатиме проведення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі для посилення інтеграції двох економік. Членство у Всесвітній організації торгівлі є обов’язковою умовою для початку таких переговорів.

КОМЕНТАР

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

— Це дуже важлива подія. Бо вона, дійсно, розблоковує ту ситуацію, яка склалася між Україною та Європейським Союзом. Парадокс, що фактично декілька років тому Україна вже підписала відповідну домовленість — так званий двосторонній протокол про доступ на ринки товарів та послуг з Євросоюзом і фактично вимога щодо експортного мита виникла в минулому році. Тобто це була нова додаткова угода, яка в принципі раніше не обговорювалася.

Другий момент: на мій погляд, це був не зовсім коректний крок з боку Європейського Союзу в політичному плані. Ясно — вони захищають своїх споживачів і хотіли, щоб товари, які надходять з України, були дешевшими без українського експортного мита. Але це не зовсім політкоректно в тому сенсі, що є й інші країни, які використовують механізми експортного мита, як, наприклад, Росія, встановлюючи експортне мито на енергоносії. Хотілося б дізнатися, як переговори в цьому плані ведуться з Росією. Я не хочу говорити про подвійні стандарти, але в принципі ясно, що тут є якісь питання.

Третій момент полягає в тому, що це буде гарний позитивний сигнал для Світової організації торгівлі (СОТ). Я дуже сподіваюся, що найближчим часом переговори офіційно будуть завершені і відповідні документи від робочої групи з питань вступу України до СОТ будуть надіслані до цієї організації. Це буде успіхом української зовнішньоекономічної дипломатії, тих людей, які вже багато років працюють над темою вступу України до СОТ.

Що стосується початку переговорів про зону вільної торгівлі з ЄС, питання полягає в тому, що, в принципі, ніщо не заважає на рівні експертів і урядовців проводити попередні консультації. Але в Угоді про партнерство і співробітництво написано: укладання самої Угоди про зону вільної торгівлі можливо тоді, коли Україна стане членом Світової організації торгівлі. В цьому сенсі це розблоковує і дає додаткові аргументи щодо інтенсифікації цих переговорів. Але ясно, що самі переговори не будуть простими і дуже швидкими. Сподіваюся, що вони не будуть такими довгими, як переговори щодо вступу до СОТ, які ми почали фактично офіційно 1993 року. Але вони будуть непростими, бо сьогодні вільна торгівля — не стільки скасування імпортних мит з обох боків, скільки великий комплекс питань, які впливають безпосередньо на торгівлю товарами на рівні, скажімо, законодавства щодо конкурентної політики, державних закупівель та багато чого іншого.

Щодо питання про можливі втрати чи вигоди від членства України в СОТ, можу сказати наступне. Наші підрахунки вказують, що в цілому українська економіка виграє від вступу до СОТ. Хоча, звичайно, буде посилюватися конкуренція. І, звичайно, це буде додатковий тиск на українські підприємства. Але в цілому на сьогоднішній день ми не можемо знайти жодного історичного прикладу, коли лібералізація зовнішньоторговельного режиму розоряла націю. Навпаки, ті нації, які лібералізували свій зовнішньоторгівельний режим, змогли добиватися аналогічних поступок від своїх партнерів — і в цілому країна вигравала.

Якщо говорити про здатність українського уряду відстоювати свої інтереси, то вступ України до СОТ і отримані домовленості не є дорогою з одностороннім рухом. Хоча зрозуміло, що, вступаючи в якусь організацію, ми за визначенням приймаємо її правила. Тобто для певних груп товарів, виробництв передбачені певні перехідні періоди, коли імпортні мита знижуватимуться, але не одразу: від сьогодні на завтра. Деякі українські галузі вже працюють в умовах, які є дуже близькими до того, що записано в СОТ. Українські переговірники від самого початку відстоювали той варіант, який називається сукупний вимір підтримки сільськогосподарського виробництва. Тобто абсолютно неправильно вважати, що, вступаючи до СОТ, ми здали всі позиції, як це говорили багато українських політиків і колег з Російської Федерації. Питання полягає в іншому. Коли ми вступаємо до СОТ, це дає нам додаткові можливості. І вже зараз ми повинні думати про те, як ми зможемо використати нашу присутність там, як формулювати наші економічні інтереси під час багатосторонніх переговорів у межах СОТ, як ми можемо користуватися такими механізмами, як вирішення торгівельних суперечок у рамках цієї організації. Ми повинні вчитися використовувати ці інструменти, оскільки вигоди від перебування в СОТ не гарантуються автоматично. Ними також треба вміти скористатися.