РЕВОЛЮЦIЯ З ОСТОРОГОЮ

Зараз в Україні зарплатня до 1100 гривень оподатковується в 20%, а понад — 30%. Якщо ж українцю нараховують понад 2500 гривень на місяць, то він повинен сплатити до держскарбниці до 40%. Українські підприємці вважають такі податки грабіжницькими і дружно користуються «чорною готівкою» для розв’язання цієї проблеми. Окрім того, існує абсолютно законна схема ухилення від прибуткового податку з високих зарплат шляхом реєстрації працівників як приватних підприємців. Вони сплачують єдиний податок у 100 гривень навіть із зарплатні, еквівалентної $1000. Публічно про такі схеми в ділових колах говорити не прийнято, але загальновідомо, що тим чи іншим способом від невигідного прибуткового податку переховується весь український бізнес.

Треба віддати належне уряду і АП: ставки, що пропонуються — це набагато краще того, що є зараз. Високопоставлені чиновники, представляючи проект зниження податку із зарплатні, також наполегливо ухилялися від розмови про виведення прибутків громадян із тіні. Міністр фінансів Ігор Юшко вважає, що головною метою зниження прибуткового податку є не поповнення бюджету за рахунок легалізації зарплат, а збільшення прибутків громадян. «Для бюджету головним джерелом збільшення прибутків буде зростання економіки. У нас головні надії пов’язано лише з цим», — говорить Юшко. Данiх про рівень тінізації зарплат Мінфінові поки що не відомі, що, проте, й не дивно. Урядове розпорядження про вивчення цього питання виглядало б вельми пікантно. Але хоча б провести опитування про рівень прибуткового податку, який легально готовий платити український бізнес, держструктурам було б цілком під силу. Принаймні широкої дискусії з приводу шкали податкових ставок за останній час не спостерігалось.

При розробці проекту зниження прибуткового податку уряд керувався, схоже, в першу чергу боязню зниження відрахувань до держбюджету. Якщо податок буде знижено вдвічі, то аналітики Кабміну передбачають, що і держскарбниця збідніє на стільки ж. Саме з цією метою, як компенсацію майбутніх бюджетних втрат, Ігор Юшко і Павло Гайдуцький оголосили про плани підвищити акцизи. Про які саме підакцизні товари йдеться, вони чомусь не уточнили, зазначивши лишень, що «їх ціну треба підігнати під темпи торішньої інфляції». Доцільність використання цього критерію оцінити важко, оскільки в світовій економіці про нього м’яко кажучи, відомо мало. Але якщо ним скористатися, то за підсумками минулого року з підакцизних товарів менше за все дорожчали бензин та алкогольні напої. Чи не тому нафтотрейдери так активно взялися за накручування цін, щоб їх «підігнати до рівня торішньої інфляції», і таким чином уникнути підвищення акцизів? У будь-якому випадкові рівень аргументації економічного регулювання в цьому випадкові виглядає поки що дуже сумнівно, і в тому числі це стосується і запропонованого проекту зниження прибуткового податку на прибутки фізичних осіб. Створюється враження, що уряд діє навпомацки, а проект градації прибуткового податку «10—15—20» народився в уяві любителів круглих чисел. Аналізу ситуації з відвертим розкриттям усіх проблем у цій сфері та прогнозу виходу з кризи громадськість поки що не дочекалася.

Керівник юридичної фірми, який захотів зберегти інкогніто, за цієї умови зізнався, що використовує при розрахункові з працівниками «гроші в конвертах», а пропоновані урядом нововведення прокоментував досить відверто: «Бажання влади знизити оподаткування фонду заробітної платні можна лише вітати. Бізнес хоче працювати відкрито, і в цьому випадкові ухилятися від податків його просто змушують. Самі ставки податків я вважаю цілком прийнятними. Хоча залишається незрозумілим, чому ставку 10% встановлено лише для зарплатні до 400 гривень. Хто вигадав цей поріг? Невже в керівництві країни вважають, що 400 гривень — це серйозна межа між незаможними і заможними? На мій погляд, ставку 10% треба зберегти хоч би для зарплатні в 200—300$, щоб простимулювати підприємства до зростання оплати праці до середнього рівня східноєвропейських країн. А в поділі на рівні 400 гривень я логіки не бачу. Цей поділ змусить багатьох замислитися, а чи варто виводити зарплати з тіні».

Очевидно, що українські бізнесмени вже довго чекають на реформи в сфері не лише прибуткового податку, але й усього фонду заробітної платні. Але також очевидним є й те, що коли цю реформу буде здійснено без діалогу з платниками податків, її буде приречено на провал. Якщо градація прибуткового податку в урядовому проекті залишиться на нинішньому рівні, щонайбільше більшість «офіційних» зарплат буде зосереджено на порозі 400 гривень. Але хіба такого рівня середнього добробуту хоче держава для своїх громадян? У Росії прибутковий податок 13% платять ті, у кого прибуток не перевищує 30000 рублів (приблизно 1000 доларів). 1000 доларів і 400 гривень — занадто різні цифри, якщо говорити про «середній клас».

ДО РЕЧІ

Нагадаємо, нову шкалу оподаткування розроблено урядом внаслідок вимоги Президента стосовно зниження податкового тиску на громадян.

Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах вважає неприпустимим випереджувальне зростання вартості медичних послуг, котрі надаються у країні у порівнянні із зростанням прибутків населення. Учора у Миколаєві, відповідаючи на критику робітників науково-виробничого комплексу газотурбобудівництва «Зоря-Машпроект» з цього приводу, А. Кінах заявив, що уряд вживе ряд заходів для недопущення зростання вартості медпослуг темпами, які випереджають зростання прибутків населення. Зокрема, відзначив прем’єр, у нинішньому році буде збільшено держзамовлення на навчання медичних спеціалістів до 60% від загальної кількості учнів у медичних учбових установах, повідомило агентство Інтерфакс-Україна. Говорячи про необхідність вживання заходів щодо підвищення життєвого рівня населення, А. Кінах заявив, що цьому буде сприяти введення в Україні нової шкали оподаткування прибутків громадян. («10 — 15 — 20» —Ред.). Він висловив жаль у зв’язку з тим, що парламент не працює практично півроку, і заявив про готовність уряду направити на розгляд депутатів законопроекти щодо реформування податкової системи відразу після початку роботи Верховної Ради у нормальному режимі.