Відкрита гра

Температуру шпигунського скандалу між Москвою та Києвом знижує традиційна топ-тема останніх місяців в Україні — вибори. Втім, думки експертів з цього приводу свідчать, що зв’язку між цими подіями немає. Тим більше, що Президент Віктор Ющенко вже вибув з виборчих змагань (а СБУ за Конституцією України підпорядкована гаранту). Напевно, єдині, хто шукає тут політичні мотиви, — це Партія регіонів, в прес-службі якої заявили: «Шпигунський скандал між Україною і РФ розкручує Президент Віктор Ющенко і його оточення».

Нагадаємо, цього тижня глава СБУ Валентин Наливайченко на прес-конференції повідомив про досить сенсаційну новину: «Службою безпеки України припинено агентурну акцію ФСБ Російської Федерації зі збору на території нашої країні відомостей, що складають державну таємницю у військовій сфері». 27 січня в Одеській області співробітники СБУ затримали «на гарячому» кадрового офіцера спецслужби РФ під час отримання ним від громадянина України відомостей, що становлять державну таємницю, та передачі грошової винагороди у сумі 2000 доларів США за надану інформацію.

Заходи прикриття акції агентурного зв’язку здійснювали ще троє офіцерів ФСБ та військовослужбовець Оперативної групи російських військ (ОГРВ) Придністровського регіону Республіки Молдова. За даними СБУ, старший офіцер спецслужби РФ, який представився Владіміром Александровим, спеціально прибув з Москви для керування розвідувальною операцією. Всі затримані російські офіцери в’їхали в Україну із самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки.

Кілька місяців тому представники ФСБ на чолі з В.Александровим захопили на території ПМР громадянина України, секретоносія. З мішком на голові його доставили на російську військову базу, де, погрожуючи життю та здоров’ю його і його родини, вимагали згоди на співробітництво з ФСБ.

Вже відомо, що стосовно старшого офіцера порушено кримінальну справу за ст. 114 (шпигунство) Криміналього кодексу України, за рішенням Шевченківського райсуду Києва для нього обрано запобіжний захід у вигляді арешту. Інші співробітники ФСБ РФ після допитів та отримання від них вичерпних пояснень з приводу виконання розвідзавдань на шкоду безпеці України вислані з території нашої держави із забороною в’їзду на п’ять років.

Реакція російських спецслужб з’явилася в той же день. Вони підтвердили затримання на території України свого співробітника. У центрі зв’язків із громадськістю ФСБ Росії зазначили, що дії російської сторони мали характер відповіді і були продиктовані вербувальною активністю спецслужб України щодо російських громадян, яка зросла. «Про ситуацію, яка склалася, керівництво СБУ було своєчасно поінформовано. Викликає здивування той факт, що керівництво СБУ поспішило надати розголос даному інциденту, оскільки зазвичай подібного роду ситуації врегульовуються по лінії взаємодії спецслужб», — підкреслив представник російської ФСБ.

До речі, в інтерв’ю газеті «День» (№230, 18 грудня 2009 року) глава СБУ Валентин Наливайченко сказав: «Взагалі-то, спецслужба ніколи не називає країну, агент якої був затриманий, оскільки це ображає цю країну...». На запитання: «Чому все ж таки СБУ вирішила оприлюднити цю інформацію?» — прес-секретар глави СБУ Марина Остапенко відповіла: «Методи, якими користувалися ці, так би мовити, агенти, виходять за будь-які цивілізовані межі оперативних ігор. Зухвалість і нахабність, з якими вони вербували нашого громадянина, викрадаючи його, погрожуючи його життю і життю його близьких, виходять за прийняті в світі спецслужб правила».

Цікаво, але за день до прес-конференції Наливайченка на російському сайті ej.ru («Ежедневный журнал») з’явилася стаття Андрія Солдатова: «Внутрішня криза ФСБ: офіцери проти генералів». Автор переконаний, що головною проблемою нинішньої кризи ФСБ є моральний розклад керівництва російської спецслужби: «Нагадаю, що видатні позиції були гарантовані спецслужбі десять років тому під тим приводом, що ФСБ — це єдина структура в країні, яка може стати залізною рукою держави в нових економічних умовах. Високопоставлені співробітники Луб’янки десять років стверджували, що спецслужба і справді найнадійніше і безвідмовне знаряддя держави, що у ФСБ зібралися люди, об’єднані ідеєю патріотизму, спаяні загальним корпоративним духом (чекізм) і лояльністю до режиму. Словом, це однодумці, які при нагоді підуть на жертви, оскільки вибрали шлях служіння. При збереженні цих якостей в Кремлі були готові закривати очі на котеджі генералів на Рубльовці та корупційні скандали».

Взагалі, про діяльність російських спецслужб на території України (як написала російська «Независимая газета»: «Росію не може не цікавити намір України підсилити систему протиповітряної оборони, реорганізувавши і модернізувавши її»), за словами директора Інституту зовнішньої політики, професора Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Григорія ПЕРЕПЕЛИЦІ, не говорив тільки лінивий.

— Вона носить досить розгалужений і багатофункціональний характер, особливо в Криму, в східних та південних регіонах України. Тому затримання російських агентів в Одеській області невипадкове, тим більше, що в силу географічного розташування та особливої суспільно-політичної думки мешканців, цей регіон давно є в полі зору російських спецслужб.

Звичайно, були й інші прояви діяльності російських спецслужб. Наприклад, ми пам’ятаємо, як було зірвано міжнародні навчання «Сибріз» в Криму, коли проросійськими рухами та мешканцями Феодосії було організовано блокаду американських вантажів для облаштування полігонів. І не є секретом, що в цьому були задіяні певні сили російської сторони.

СБУ неодноразово попереджувала про неприпустимість такої поведінки, але рішучих дій не застосовувала. Очевидно, виходячи з того, що українська сторона не бажала псувати відносини з Росією. Але сьогодні ми бачимо намагання СБУ своїми засобами захистити національну безпеку України від іноземних спецслужб. СБУ показала, що вона працює і стоїть на сторожі безпеки нашої країни. Прикладом цього також можуть служити рішучі дії СБУ, коли акредитовані на кораблях Чорноморського флоту працівники ФСБ Росії покинули територію Криму.

Очевидно, у відповідь ФСБ застосує якийсь демарш. Адже у сфері спецслужб, незалежно від того, чи виявлена шпигунська діяльність, чи ні, прийнята міжнародна практика — «око за око». Я думаю, що може бути висилка наших дипломатів із Росії. Ми ж бачили, як РФ поводила себе відносно Великої Британії в аналогічному скандалі.

Що стосується практики оголошення чи неоголошення країни, шпигуна якої спіймали, то перша пов’язана з політичними відносинами між країнами. Безумовно, розвідувальною діяльністю займаються всі країни, але якщо це зачіпає політичні інтереси України, про це оголошують. Ми це неодноразово бачили на прикладі відносин між Росією та США.

На мою думку, зрештою, контррозвідувальна робота СБУ матиме позитивне значення у відносинах з Росією. Тому що вона зрозуміє: безкарно вести розвідувальну діяльність на території України не вийде. Тобто це викликатиме повагу як до наших силових структур, так і до суверенітету України в цілому.