Знову?
Дещо призабута тема коаліційного союзу команд Тимошенко та Януковича знову помітно актуалізувалася. Імпульс — Конституція, а точніше — бажання БЮТ і ПР реформувати Основний закон без участі в процесі Президента Ющенка.
Рівно 190 днів залишилося до планових президентських виборів, які (поки що КС не виніс свій вердикт) пройдуть в Україні в неділю, 25 жовтня. Разом із тим топ-тема вчорашніх дискусій у політикумі — пропозиція Президента провести спільні вибори Ради і глави держави. Про готовність узяти участь у таких пакетних виборах, нагадаємо, публічно заявив днями Віктор Ющенко. Однак, ясно як Божий день, що пропозиція гаранта Конституції неприйнятна для багатьох нинішніх парламентських гравців. БЮТ, наприклад, категорично «проти», бо на фоні фінансово-економічної кризи рейтинг Юлії Тимошенко (і автоматично політсили її імені) повільно, але впевнено котиться вниз, і погодившись на позапланове перезавантаження, «серцеві» ризикують, за прогнозами соціологів, втратити 20, а то й більше мандатів (нині пропрем’єрська фракція нараховує 156 депутатів).
Регіонали, які неодноразово публічно висловлювалися «за» дострокові президентські та парламентські вибори, насправді також не поспішають ставити хрест на Раді нинішнього скликання. По-перше, хай там як, у них найчисельніша фракція і якщо нинішня — крихка — коаліційна конструкція дасть найменшу тріщинку, на базі ПР може бути оперативно створена нова правляча більшість. По-друге, в неформальних бесідах регіонали зізнаються, що стартувати на президентських виборах їхньому кандидату набагато вигідніше з опозиційного, а не владного плацдарму. Проти виборів і Литвин, і велика частина НУ-НС.
Розпустити парламент нинішнього скликання Віктор Андрійович може лише до 25 квітня (за півроку до старту виборів президента). З урахуванням швидкості, з якою на Банковій штампували «смертельні» для парламенту минулого скликання укази, такий сценарій цілком реалістичний. У такому випадку боротьба за місце під парламентським сонцем відбудеться раніше, ніж битви за Маріїнський палац. Однак експерти зазначають, що в такому сценарії зацікавлений не стільки Президент Ющенко, скільки голова його Секретаріату Балога. Мотив очевидний — поки криза безпощадно «косить» рейтинг БЮТ, ПР та інших парламентських гравців, партії-новачки, наприклад той же «Єдиний центр», «під шумок» мають усі шанси подолати прохідний бар’єр і забезпечити собі місця в новій Верховній Раді.
Проте навіть якщо Президент до 25 квітня підпише указ про дострокове припинення повноважень ВР, самі депутати повинні дати «добро» на фінансове забезпечення виборчої кампанії. Крім того, є суди, за допомогою яких «серцеві» (а вони сьогодні категоричні противники виборів) неодноразово і вельми результативно блокували рішення та укази про вибори. Тож, видати указ про вибори — зовсім не означає, що ці вибори таки відбудуться.
На тижні, що минає, спостерігалося явне потепління між БЮТ та ПР — регіонали, нагадаємо, відмовилися від своєї ідеї блокувати роботу Ради, а бютівці дуже тепло відгукнулися на пропозицію ПР щодо антикризової програми, пообіцявши обов’язково їх туди включити. Крім того, спільними зусиллями БЮТ і ПР було здолане вето Президента на закон про Конституційний Суд, що відкриває дорогу до імпічменту. Цим законом КС зобов’язаний у п’ятиденний термін відкрити судочинство у справі про імпічмент після отримання відповідного подання парламентаріїв.
На думку експертів, точка партнерського зіткнення між командами Тимошенко та Януковича — Конституція. Схема і ставки — на поверхні: 331 голосом, що мають ці дві фракції, змінюється Основний закон, включаючи, можливо, і президентську каденцію, і форму виборів глави держави. Якщо Віктор Ющенко приймає ці правила гри, то є шанси зберегти крісло ще на кілька років (у випадку збільшення терміну президентських повноважень), або ПР і БЮТ вносять зміни до Конституції і нового главу держави із символічними повноваженнями обирають у парламенті. За останнього варіанта Тимошенко залишається в прем’єрському кріслі, а Янукович стає «парламентським» президентом. До речі, аналогічні домовленості, нагадаємо, між БЮТ і ПР мали місце восени минулого року. Щоправда, тоді нібито Президент пообіцяв Януковичу коаліцію з НУ-НС і крісло прем’єра (на той момент у Раді ще діяв союз БЮТ та НУ-НС) і лідер ПР скасував домовленості з Юлією Володимирівною.
Відомий політик, який нині носить ім’я «вільного демократа» (Партія вільних демократів) Михайло Бродський вважає, що коаліція між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко в нинішньому парламенті цілком реальна. Принаймні така інформація розміщена на блозі Бродського (сайт blogs.oboz.ua), де він, посилаючись на власні дані, пише, що ввечері 14 квітня Тимошенко і Турчинов зустрічалися з Колесніковим і Клюєвим, і розмовляли на тему створення нової коаліції та внесення змін до Конституції. «За моїми даними, вчора ввечері відбулася зустріч Тимошенко, Колеснікова, Турчинова, Клюєва. Під час якої обговорювалося питання про створення коаліції між БЮТом та Регіонами і про зміну Конституції. Юля готова на все. Янукович не дуже. Основні тези зустрічі: перенесення виборів Президента в залу, зміна Конституції і продовження парламентського терміну на 2,5 роки. Значить, 2015 року відбудуться і вибори Президента, і вибори парламенту. Я вважаю, що це незаконна узурпація влади», — заявив колишній лідер партії «Яблуко».
«Я сумніваюся, що БЮТ та Партія регіонів створять коаліцію до президентських виборів. Невигідно це — як одним, так і іншим. Я припускаю інший варіант: якщо вони зможуть домовитися про конституційну реформу, тоді може бути така комбінація — створити непартійний уряд, і це буде вигідно, ніхто не несе прямої відповідальності за соціально-економічну ситуацію, а далі вже можна домовлятися. Це єдиний варіант», — зауважує політолог Володимир Фесенко.
Володимир В’ячеславович зазначає, що очолити такий уряд можуть запропонувати порівняно «нейтральним» фігурам, таким як Арсеній Яценюк, Сергій Тигіпко, Віталій Гайдук. «На такий варіант зможе погодитися і Юлія Тимошенко у випадку реальної загрози різкого падіння рейтингів через соціально-економічну ситуацію, а також, якщо таку позицію можна буде виразно пояснити громадськості», — підсумовує експерт.
Хай там як, поки що все (щонайменше, де-юре) йде за графіком: вибори Президента намічені на 25 жовтня, а 28 червня політичні партії на своїх з’їздах почнуть офіційно висувати своїх кандидатів на ключову посаду в державі. Цей процес триватиме до 1 серпня — це останній день реєстрації у Центрвиборчкомі. Проте... навряд чи варто забувати про «золоте правило» української політики — послідовну непослідовність. Адже в нашій країні ті, хто іменує собі політичною елітою, можуть тижнями битися над спільним компромісним законом і в результаті з тріском його провалити, а можуть за одну ніч «збити» коаліцію. За прикладами далеко ходити не треба. Історія з Морозом ще не забута, як і не забуті недавні ситуативні почергові коаліції то НУ-НС із ПР, то БЮТ із ПР. Ці коаліції самі ж їхні учасники залежно від ситуації називали то зрадою, а то співробітництвом. «Позиція», однак...
Чи можлива сьогодні коаліція Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко? З таким запитанням «День» звернувся до експертів.
Андрій ЄРМОЛАЄВ, політолог, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:
— Коаліція — це політичний альянс, об’єднаний цінностями і спільною програмою дій. Та коаліція, що була сформована в грудні 2008 року, не змогла відбутися як правляча сила, бо не зуміла виробити спільнопрограмні дії, до того ж, її постійно роздирають внутрішньополітичні протиріччя. Що ж до Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко, я не бачу тут достатніх підстав для створення коаліції. Якщо навіть допустити, що подібна ініціатива буде озвучена ними, а не звучатимуть коментарі окремих політиків, це може призвести до дуже серйозних внутрішніх протиріч як у ПР, так і в БЮТ. Адже обидві політичні сили є багатополюсними, тому провести таке рішення в парламенті буде для них дуже складно. З іншого боку, я не вважаю, що ПР і БЮТ зможуть виробити спільну програму дій, тим більше, у них різні політичні та економічні інтереси. Тож коаліція ПР і БЮТ у цьому складі парламенту неможлива. Я не виключаю тактичних інтриг, пов’язаних із співпрацею без існування коаліції, але в такому випадку це на руку лише Тимошенко. Для ПР перспективним є або послідовний шлях до дострокових виборів, або співробітництво з БЮТ на умовах регіоналів.
