«2020-й нагадав мені про високу цінність життя»

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

«2020-й нагадав мені про високу цінність життя»

Христина БОРОВКОВА, фактчекерка, наукова журналістка, Херсон:

1. Особисто для мене цінним подарунком була активізація херсонської інтелігенції та суспільства щодо модерністського спадку міста – започаткування серій лекцій, екскурсій та інших подій. Вони мають на меті показати херсонцям архітектурну та культурну цінність об'єктів модернізму, які є у Херсоні. Для мене фотограція року була зроблена Лі Білецкою з моделлю Артуром Сумароковим.

2. Герої – це усі лікарі, які були на передовій боротьби з коронавірусом та ті, хто залишався у тилу та лікували людей зі звичайними хворобами, також наражаючись на небезпеку. Антигерої – звісно, це ті люди, які писали та свідомо поширювали неправду про коронавірус, щоб більше заплутати людей та посіяти хаос.

3. Відзначу статтю Івана Антипенка про форум «Херсонський модернізм: назад у майбутнє»: він висвітлює проєкти різних фотографів, які по-своєму бачать культурний спадок Херсона та допомагають нам усвідомити його. Це дуже цінно та в цьому і є культура.

4. Безумовно, це спонтанна допомога суспільства лікарям та лікарням навесні цього року, коли ми усі уперше зіштовхнулися з різким ростом хворих на коронавірус. Тоді допомагали хто чим міг: добрим словом, масками, безкоштовною кавою або проїздом, грошима. Пам'ятаєте ці оголошення на кав'ярнях? Це дає надію, що ми переможемо його й зараз, коли ситуація набагато гірша.

5. 2020-й нагадав мені про високу цінність життя: до цього року ні я, ні ми усі не бачили одночасно стільки страждань людей по всьому світові, не втрачали стільки знайомих та рідних, не турбувалися так за своїх батьків, бабусь та дідусів, рідних та близьких. «Бережіть себе! Вдягайте маску, рукавички, користуйтеся дезінфектором та уникайте скупчення людей» – говорю я їм зараз кожного дня по телефону.

6. Газета «День» стала майданчиком, де можна знайти різні думки та погляди. Це допомагає тренувати своє критичне мислення.