Амбіції та небезпечні ілюзії

Європейський комісар Штефан ФЮЛЕ, який відповідає за розширення ЄС та Європейську політику сусідства, відвідає Україну та візьме участь у VII щорічній конференції «Ялтинська європейська стратегія» (YES), що відбудеться 1—2 жовтня. Напередодні він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню».

— Пане Фюле, які сигнали ви збираєтеся подати українським урядовцям, а також громадянам України з трибуни цієї конференції?

— Мої головні месиджі стосуються пропозиції Європейського Союзу щодо поглиблення відносин з Україною та готовності продовжувати надавати підтримку Україні у реалізації необхідних реформ.

Ми вітаємо постійні заяви Президента Януковича стосовно того, що європейська інтеграція є стратегічним пріоритетом для України. Водночас Президент Янукович визнає, що наближення до ЄС включає реалізацію амбітної програми реформ. Ці реформи потрібні не лише для того, щоб задовольнити вимоги ЄС, а скоріше для того, щоб гарантувати подальший демократичний та економічний розвиток України і відтак довгострокову стабільність та процвітання у вашій країні.

— А що ви думаєте про особисту роль українських олігархів, які володіють фактично усіма телеканалами, у сприянні інтеграції України в ЄС і, зокрема, у пропагуванні європейських цінностей і стандартів?

— Існування вільних і плюралістичних медіа дуже важливо у будь-якому суспільстві. Це найкраща гарантія звітності перед громадськістю. Вільні медіа також відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб суспільство залишалось динамічним, відповідальним та інноваційним перед новими викликами.

— Хотілося б почути вашу думку щодо виконання Україною Копенгагенських критеріїв, які вимагають того, щоб у державі були інститути, що забезпечують демократичне урядування і права людини, функціональну ринкову економіку, а також сприйняття зобов’язань і цілей ЄС. Чи можете ви сказати, у яких із названих вище областей Україна здійснила поступ і чи немає тривожних сигналів, що в деяких областях формуються небезпечні тенденції — відкат назад?

— Відносини між ЄС та Україною базуються на наборі спільних цінностей, які включають дотримання прав людини, демократичних принципів, верховенства права і ринкових економічних засад. Все це дуже важливі питання для майбутнього розвитку України. Якщо ви хочете, щоб ваші діти насолоджувались вигодами процвітаючого та стабільного суспільства, важливо, щоб існували умови, які допомагатимуть розвивати інновації, привертати інвестиції та сприяти конкурентоспроможності. Я вважаю, що це краще виходить у суспільствах, де поважаються права людини, демократичні принципи та верховенство права, де змаганню ідей сприяють вільні мас-медіа та відкрита політична культура. В усіх цих сферах існує поступ в Україні, і ми готові допомогти реформаторським зусиллям уряду та громадянського суспільства.

— Між іншим, чи поділяєте ви думку деяких європейських депутатів, що нинішня українська влада менше говорить, а більше робить?

— Ухвалення закону про державні закупівлі і реформу газового сектору, а також угода з МВФ про надання нового кредиту — все це сигнали, що дають надію. Однак, хоча ці заходи є важливими, вони є лише попередніми кроками, коли йдеться про програму реформ. Зараз дуже важливо побачити, як ці заходи реалізуватимуться на практиці. Зрештою, про результат українських реформ судитимуть за діями, а також їхнім впливом на життя людей.

— Пане Фюле, чи бачите ви позитивну і конструктивну реакцію української влади на заяви ЄС щодо тиску, який останнім часом почав здійснюватися на українських журналістів?

— Як я вже згадував раніше, свобода слова і свобода зібрань є фундаментальними правами, які необхідно енергійно захищати — не лише в Україні, але й у інших країнах. ЄС стурбований повідомленнями про погіршення ситуації щодо дотримання цих принципів в Україні. Ми вже дуже чітко висловили свою стурбованість українському керівництву і закликали його бути дуже пильним у цьому плані. Ми очікуємо, що ситуація в Україні поліпшиться.

— Ви вже згадували у статті для «Дня», яка була опублікована у квітні, напередодні вашого візиту до Києва, про важливість нашої країни для ЄС. Чому тоді ЄС боїться включити в майбутню Угоду про асоціацію між Брюсселем і Києвом пункт про перспективу членства України в ЄС за умови виконання названих вище Копенгагенських критеріїв, щоб у влади не було приводу заявити, що в Євросоюзі не бажають приєднання України?

— Я вважаю, що важливо зосередитися на виконанні невідкладних питань, що стоять перед нами. Сьогодні на порядку денному перебуває амбіційна Угода про асоціацію, яка має на меті досягнення політичної асоціації та економічної інтеграції між ЄС та Україною. Це пропонує Україні перспективу значно більшої співпраці у дуже широкій низці секторів, починаючи з енергетики та транспорту, митного регулювання та оподаткування, довкілля та судочинства, свободи і питань безпеки. Крім цього, це відкриває перспективу значного доступу до внутрішнього ринку ЄС, який охоплює 500 млн споживачів, якщо Україна поліпшить свої норми і стандарти відповідно до європейського законодавства у всіх цих областях. Водночас ми ведемо діалог з Україною, мета якого полягає у скасуванні візового режиму на короткочасні поїздки.

— Пане Фюле, ви, мабуть, чули про спекуляції щодо дати підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Нещодавно голова Адміністрації Президента пан Льовочкін заявив, що ця угода буде підписана 22 листопада, під час саміту Україна-ЄС. Але через декілька днів з Брюсселя пролунала реакція на цю заяву. Ангела Філоте заявила, що це неможливо зробити до цієї дати. Що ви можете сказати про цю гру датами і що насправді ще залишилося зробити, які деталі фіналізувати, щоб ця угода була готова для підписання?

— Ми вже досягли дуже значного поступу у переговорах з Угоди про асоціацію. Лишилося декілька відкритих питань. Але ми й надалі залишаємося вірними зобов’язанням завершити переговори якомога швидше і вітаємо зусилля Президента Януковича щодо досягнення прогресу.

Коли ми говоримо про аспекти глибокої і всеохопної зони вільної торгівлі, переговори стають дуже технічними і вимагають значних зусиль від обох сторін через амбітну природу цієї угоди. На нашу думку, нам потрібен ще рік для технічних переговорів, перш ніж угода буде готовою для підписання. У будь-якому разі, як ведеться, ЄС та Україна підготують доповідь стосовно переговорів до саміту Україна-ЄС, що відбудеться 22 листопада.

— Доводилося чути від деяких українських дипломатів, що підписання Угоди про асоціацію означає нульові митні тарифи з боку України на імпорт автомобілів з ЄС, а також фактично знищення української важкої промисловості. Що ви на це скажете? До речі, на який перехідний період може розраховувати Україна, щоб адаптуватися до вимог ЄС?

— Якщо дивитися у перспективу, то єдиним способом, щоб українська автомобільна промисловість вижила і навіть розвивалась, є високоякісна і приваблива продукція. Сподівання лише на захист тарифів — це небезпечна ілюзія. Скасування тарифів — це дорога з двостороннім рухом: українській автомобільній промисловості буде запропоновано необмежений доступ (ніяких квот, тарифів, однакові технічні стандарти) до ринку ЄС, який є найбільшим і найбагатшим у світі. Коли Румунія ще до вступу відкрила свої кордони з ЄС, вона багатократно збільшила власне виробництво протягом десятиліття перебування в рамках зони вільної торгівлі і почала продавати автомобілі в ЄС. А до цього у неї не було жодних шансів зробити це. Більше того, вже почався діалог між ЄС та українською автомобільною промисловістю, спрямований на оцінку можливої промислової співпраці. Якщо буде потрібний перехідний період, то ЄС готовий це обговорити.

— Пане Фюле, ви якось говорили, що всі східні сусіди ЄС можуть отримати безвізовий режим з ЄС. За вашими оцінками, коли це може статися щодо України і що ще залишилося зробити нашій країни, щоб це сталося?

— Ми досягли значного поступу з цього питання. У вересні 2008 року ЄС і Україна розпочали візовий діалог, метою якого є створення необхідних умов, щоб увести безвізовий режим на короткотривалі подорожі. Завдяки регулярному діалогу, зустрічам за участю експертів з візових питань нам удалося визначити ключові реформи, які необхідно провести, щоб досягти поступу щодо запровадження безвізового режиму. Ми очікуємо, що необхідні реформи будуть визначені ЄС у всеохопному плані дій щодо лібералізації візового режиму у недалекому майбутньому.

— Нещодавно під час чергового саміту ЄС Кетрін Ештон заявила, що Україна може бути включена до переліку країн-стратегічних партнерів. Чи не означає це для України альтернативу повноправному членству в ЄС?

— Я вже казав, що у нас амбітна пропозиція для України, яка означає на практиці економічну інтеграцію в ЄС і міцне політичне партнерство. Давайте спочатку повністю реалізуємо ці цілі, а тоді розглядатимемо наступний крок.