Антанас ВАЛЬОНІС: «Успіх політики зумовлюється чіткістю вибору»

Учора до України прибув міністр закордонних справ Литви Антанас ВАЛЬОНІС. Як повідомив раніше керівник прес-служби українського зовнішньополітичного відомства Маркіян Лубківський, у ході візиту заплановано зустрічі Антанаса Вальоніса з вищим керівництвом країни. Зі слів М. Лубківського, значну увагу приділятимуть перспективам розвитку українсько-литовської співпраці в політичній, економічній і культурній сферах. Як повідомили «День» джерела в міністерстві закордонних справ Литви, також передбачається обговорити питання євроатлантичної інтеграції та міжрегіональної взаємодії. Вільнюс давно і послідовно підтримує інтеграцію України в ЄС і НАТО. Оцінки литовських політиків об’єктивні, але оптимістичніші, ніж деяких представників західноєвропейських країн. Цього року Литва стала повноправним членом Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, отже, Київ має ще більше мотивів прислухатися до думки свого балтійського партнера.

— Як би ви охарактеризували перші місяці членства Литви в ЄС та НАТО? Які труднощі та переваги нового статусу вашої країни?

— Вступ до ЄС і НАТО є досягненням стратегічних цілей Литви, і значення цього неможливо переоцінити. Найважливіше те, що нинi наша країна як повноправний член бере участь у формуванні політики цих організацій. І, отже, в глобальній політиці голос Литви також стає вагомішим. Якщо членство в НАТО забезпечує найміцніші гарантії безпеки в історії нашої країни, то вступ до ЄС відкрив широкі, якісно нові можливості для економічного та соціального розвитку. А те, що можна було б кваліфікувати як «труднощі», я б назвав іншим словом — «виклики». Ми ще «новаки», і зараз нам треба вчитися, як максимально використати всі виниклі можливості.

— Президент Адамкус незабаром після інавгурації заявив про зацікавленість Литви в розширенні на схід простору стабільності, безпеки та демократії. Якими можуть бути шляхи цього розширення?

— Президент Адамкус у своїй промові дуже чітко висловив позицію Литви: ставши членом ЄС і НАТО, ми прагнутимемо до подальшого розширення на Східну Європу простору стабільності, демократії та безпеки.

Один із основних шляхів, йдучи яким можна досягти цієї мети, — це взаємна реалізація цілей Політики Європейського сусідства, кілька років тому розпочатої Європейським Союзом. Ця політика, що спирається на загальні принципи демократії, перевагу законів, повагу до прав людини, передбачає конкретні кроки, заплановані на зближення насамперед України, а також й інших країн Східної Європи, з ЄС.

Інший, я б сказав, могутній інструмент досягнення вищезазначеної мети — розширення регіональної співпраці. Саме ця співпраця може, образно кажучи, допомогти «створити Європу» в кожному регіоні, в кожному селі.

Як відомо, Литва активно бере участь у формуванні та здійсненні Політики Європейського сусідства, наші регіони приділяють дедалі більше уваги співпраці зі східними сусідами. Я абсолютно впевнений, що за допомогою цих інструментів ми разом з Україною й іншими партнерами зможемо зробити все, щоб простір демократії, стабільності й економічного процвітання помітно розширився на схід.

— Як у Вільнюсі оцінюють вплив участі України в проекті Єдиного економічного простору на перспективи її євроінтеграції? Як поставилися до виправлення української Воєнної доктрини?

— Природно, що кожна країна сама визначає напрями своєї політики, і вибір України — її суверенне право. Але, з іншого боку, успіх політики зумовлюється чіткістю вибору. З досвіду своєї країни знаю, що на ділі означає термін «успішна євроінтеграція», — це не красива політична риторика, а довга та складна робота. Але результат, повірте, цього вартий. Головне, не втрачати часу.

— На вашу думку, чому в Брюсселі досі уникають надання Україні статусу країни з ринковою економікою та якої-небудь згадки про можливість вільної торгівлі й терміни асоційованого членства?

— Я згоден, що зазначення перспективи створення зони вільної торгівлі, а в подальшому й асоційованого членства — дуже важливе питання для вашої країни. Оскільки статус країни з ринковою економікою та вступ України до Світової організації торгівлі є умовою для початку діалогу про вільну торгівлю між ЄС і Україною, інтеграцію в цій сфері треба почати саме з вирішення цих питань.

Я дуже радий відзначити прогрес України, досягнутий у цій сфері. Якщо донедавна, згідно з рапортом Європейській Комісії, було п’ять перешкод для отримання Україною статусу ринкової економіки, тепер залишилося лише дві: необхідність зменшити рівень державного регулювання цін та поправити юридичний базис регулювання банкрутств.

— Чи не вважаєте ви дещо недалекоглядною жорстку політику наших західних партнерів (головним чином країн Захiдної Європи), які не дають чітких сигналів про конкретні терміни і моделі відносин України з НАТО та ЄС?

— Відповідаючи на це запитання, я ще раз нагадаю, що Литва активно підтримує євроатлантичну інтеграцію України, зокрема й ідею дати Україні чіткіші сигнали про конкретні терміни та моделі відносин з ЄС і НАТО. Я завжди говорив, що не лише Україна повинна усвідомити євроатлантичний інтерес, а й Євросоюз, а також НАТО повинні усвідомити інтерес зближення України з цими структурами.

Хоча євроінтеграція — це «вулиця з двостороннім рухом», ніхто не зможе наблизити Україну до євроатлантичних структур більше, ніж вона зможе зробити це сама через чітке визначення свого зовнішньополітичного курсу, подальше проведення реформ. Тільки сама Україна може визначити терміни та графіки свого зближення з ЄС. Перш ніж встановлювати якісь конкретні строки, ми всі маємо бути впевнені, що їх дотримуватимуться.