Беремо чуже, а повертаємо — своє

Як сказав С.Фішер журналістам, рада директорів МВФ поки що розглядає питання про те, які заходи можуть бути прийняті у зв’язку з фактами, які свідчать, що Київ у 1996 — 1998 роках повідомляв завищені дані про обсяг своїх золотовалютних резервів. Згідно з правилами Фонду, він може покарати Україну, запропонувавши їй погасити діючі кредити раніше встановленого терміну.

Тим часом після повернення з Вашингтона прем’єр-міністр Віктор Ющенко здебільшого говорив про успіх своїх переговорів з керівництвом МВФ, неохоче згадуючи про допущені Нацбанком України під його керівництвом порушення, які в західних ЗМІ кваліфікувалися як обман. Що ж тепер? Чи стала позиція МВФ жорсткішою саме останнім часом, чи В.Ющенко зумів викласти її таким чином, що вона здавалася більш доброзичливою до України?

Коментуючи можливість дострокового погашення Україною кредитів МВФ, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин НАНУ Олексій Плотников сказав «Дню»: «Грошей в Україні для термінового погашення раніше виданих кредитів, певна річ, немає. І виплати, які необхідно зробити, приведуть до загострення економічної ситуації. Можливо, державі доведеться вимушено піти на емісію, і зрозуміло, до чого це приведе. Крім того, безумовно, ускладняться, аж до припинення, відносини з МВФ та Світовим банком. Природно, останнє завдасть серйозних збитків іміджу України та її нинішньому прем’єр-міністру, який був причетний до маніпуляцій з грошима МВФ».

Дещо м’якшу оцінку подій висловив «Дню» заступник голови спілки платників податків України Олександр Нарбут: «На мій погляд, заява Стенлі Фішера свідчить швидше про послідовність позиції МВФ. Аналогічний випадок не зовсім коректного отримання кредитів був із Пакистаном. І ця держава повернула кредити, отримані на основі спотворених даних. Так що логіка такого рішення була зрозуміла Ющенку ще до польоту в Сполучені Штати. І він, як відомо, сам висловив ідею повернути позичені в той період за кредитом стенд-бай кошти (приблизно $200 млн.). Пікантність цієї заяви у тому, що здебільшого кредити, про які йдеться, вже погашені. Вони належали до розряду короткотермінових. Так що сума повернення може виявитися незначною, а саме покарання, принаймні на перший погляд, — умовним, оскільки не спричинить якихось критичних наслідків для України. З іншого боку, сам факт «відбуття» такого покарання дозволить говорити про поновлення співпраці з МВФ у повному обсязі. Однак при цьому ступінь довіри і рівень доброзичливості МВФ до України, природно, зміняться, а ставлення стане вимогливішим. МВФ навряд чи двічі повторить свою помилку — тим більше, що новий керівник фонду демонструватиме принципове ставлення до боржників. З урахуванням неминучої зміни стратегії МВФ нам не доводиться сподіватися на те, що вже у червні, після відвідин Києва черговою місією, МВФ дiйде висновку про поновлення кредитування України. Тому урядові слід терміново розробляти комплекс заходів, спрямованих на те, щоб поліпшити реальний платіжний баланс країни».