Боротьба за гроші з повітря

За традицією, журналістам стало відомо про підкилимкові ігри від тих, хто в цій грі програє. Генеральний директор невеликої компанії «Українські середземноморські авіалінії» Григорій Липівський звернувся з листом до міністра транспорту Валерія Пустовойтенка зі скаргою на Укравіатранс, вважаючи несправедливим розподіл авіамаршрутів. У листі зазначається, що розгляд заявок «Українських середземноморських авіаліній» на виконання польотів до Амману, Тунісу, Каїру, Тбілісі, Єревану та Баку зволікається. Зараз права на ці маршрути належать державним «Авіалініям України», але через фінансові труднощі їх експлуатація — під запитанням. Минулого року «Українські середземноморські авіалінії» дістали право займатися перевезеннями за маршрутами Київ — Тегеран — Делі та Київ — Тегеран — Дубаї. Але за словами Григорія Липівського, цю ухвалу було прийнято лише після окремого узгодження з Кабінетом Міністрів. Як виявилося, таке узгодження передбачене процедурою, встановленою урядом. У той же час пан Липівський повідомляє, що майже одночасно іншу авіакомпанію було «призначено» на Нью-Йорк і Делі, причому без відповідного узгодження з Кабміном. Таким чином поставлено під сумнів рівноправне ставлення Укравіатрансу до всіх авіакомпаній.

Чому повітряні маршрути в Україні розподіляються не на публічних конкурсах, а шляхом дивних (і то — необов’язкових) узгоджень, в листі не питається. Схоже, що учасники ринку вже звикли до цієї сумнівної схеми роботи. Цікаво, що Фонд держмайна декілька разів намагався продати державну компанію «Авіалінії України» в приватні руки, разом із правами на експлуатацію міжнародних маршрутів. Але кожного разу виникали непередбачені труднощі, пов’язані з оцінкою майна.

Подібна ситуація виникла й на іншій державній авіакомпанії «Національні авіалінії України», що спеціалізується переважно на внутрішніх перевезеннях. Востаннє спроба продати її в приватні руки робилася у вересні минулого року. Але на приватизаційний конкурс не було подано жодної заявки. При цьому склалося враження, що й у самій компанії є сили, що підтримуються ззовні, зацікавлені в збереженні нинішньої невизначеності. Таке припущення можна зробити з того, що саме у вересні, відразу після оголошення конкурсу з приватизації, на «Авіалініях України» раптом почався страйк працівників, організований керівництвом місцевої профспілки. Акція супроводилася гучною заявою від імені колективу авіакомпанії про те, що вона не може гарантувати безпеки польотів за умов невчасної виплати заробітної платні. І хоч пізніше з’ясувалося, що абсолютна більшість льотчиків ніякої заяви не підписувала, ініціатори акції домоглися «побічного» ефекту — бажання придбати авіакомпанію не виявив жоден іноземний інвестор.

У випадку з «Авіалініями України» ситуація є ще більш дивною. Минулого року Мінтранс звернувся до Фонду держмайна з проханням не приватизувати компанію і надати їй статус казенного підприємства. Але коли відповідна комісія ФДМ зібралася для розгляду цього питання, представники Міністерства та «Авіаліній України» просто не з’явилися. У вівторок авіакомпанію було внесено до списку компаній, що підлягають приватизації 2002 року. Але оцінку об’єкту все ще не проведено, і невідомо, що залишиться на балансі в «АУ», коли конкурс із приватизації все ж буде оголошено. Не виключено, що компанія повторить невтішну долю інших деркомпаній, які безуспішно продаються. Навіщо платити гроші за державні компанії, якщо головне їх майно, право на міжнародні перевезення можна отримати й без великих затрат, — схоже, саме так можуть міркувати ті, хто за логікою повинен був бути зацікавленим у поглинанні «АУ».

За інформацією Григорія Липівського, в ці дні найбільш гаряча боротьба розгорілася за право експлуатувати маршрути Київ-Дубаї та Київ-Каїр. У наступному туристичному сезоні польоти до Саудівської Аравії та Єгипту обіцяють чималі прибутки. Тим часом «Авіалінії України» припинили продаж квитків на ці маршрути і, за даними пана Липівського, готуються передати їх для експлуатації приватним компаніям.

«Провадиться жорсткий і агресивний тиск для отримання прав на ці маршрути», — заявляє президент «Українських середземноморських авіаліній», які, треба зазначити, також мають свої інтереси в цьому напрямі. Ця компанія, до речі, запропонувала Укравіатрансу вельми оригінальний варіант отримання в комерційне користування іншого перспективного маршруту: Київ—Пекін. Натомiсть «середземноморці» обіцяють погасити заборгованість «Авіаліній України» на суму $2 мільйони. Але в Міністерстві транспорту, підрозділом якого є Укравіатранс, цю ідею сприйняли без ентузіазму.

Заступник держсекретаря Міністерства транспорту Аркадій Демиденко повідомив, що нинi розглядається декілька варіантів виведення «Авіаліній України» з кризи, один із яких передбачає об’єднання авіакомпанії з «Аеросвітом» і «МАУ». Прихильником цього екстравагантного варіанту є міністр транспорту Валерій Пустовойтенко. Але механізм об’єднання приватних підприємств із державним поки що не оповіщено навіть у вигляді проекту. Хоча, можливо, позбавлення «Авіаліній України» прибуткових маршрутів на користь більш успішних авіакомпаній і є вельми своєрідним об’єднанням.

P.S. Представники державної компанії «Авіалінії України» вчора не були готовi прокоментувати ситуацію, що склалася.