Бюджет і «креатив»

Уряд Віктора Януковича, що досі незворушно сприймав критику опозиції стосовно «захованих бюджетних мільярдів», нарешті отримав можливість внести в це питання певну ясність. Але, схоже, робиться це зовсім не під натиском опозиції, яка часто, зокрема й учора, вимагає поставити на обговорення парламенту питання про приховані доходи держбюджету-2004, а всупереч цьому тиску. Урядові ресурси, безумовно, добре підживили 4,2 мільярда гривень, додані до бюджету в ході приватизації «Криворіжсталі». А всього уряд пропонує збільшити витратну частину бюджету 2004 року на 7,4 млрд. гривень.

Саме таку суму вчора на засіданні уряду назвав В. Янукович. За його словами, 70% цих коштів спрямують на забезпечення соціального захисту громадян країни. Зокрема, на програму соціального розвитку села планують віддати понад мільярд. Передбачається використати ці кошти на підвищення якості життя селян, тобто на будівництво автомобільних доріг, газовідводів, благоустрій територій.

На підвищення мінімальної заробітної плати витратять 1,5 млрд. грн., на збільшення в 2,2 разу стипендій — 280 млн. грн., на підвищення пенсій військовослужбовцям — 170 млн. грн., на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — 320 млн. грн. Також заплановані кошти на погашення заборгованості із зарплат шахтарям, на поновлення пільг із комунальних послуг для медиків і вчителів, які проживають у сільській місцевості (160 млн. грн.). На збільшення мінімальних пенсій додатково спрямують кошти з Пенсійного фонду. Крім того, на ці цілі виділять 270 млн. грн. із держбюджету. На виплату матеріальної допомоги при народженні дітей мають намір виділити близько 50 млн. грн. Збільшать також витрати на потреби шкіл, зокрема на придбання підручників виділять 70 млн. грн., на придбання шкільних автобусів — 30 млн. грн. Отримає й наука — 180 млн. грн.

Усі ці адресати бюджетних витрат, схоже, можуть бути так чи інакше перетворені на відсоткові пункти рейтингу В. Януковича, котрий є одним із кандидатів на майбутніх президентських виборах. Проте поле для популізму залишається досить великим. Наприклад, фракція «Наша Україна» визначила, що обсяг прихованих доходів держбюджету- 2004 дорівнює 16 млрд. грн., і вважає за необхідне спрямувати ці кошти на підвищення зарплат і пенсій.

Сьогодні народні депутати повинні впритул зайнятися бюджетними проблемами. Найактуальніша з них — перегляд показників дохiдної та витратної частин бюджету. До цього пункту порядку денного вже внесено близько ста законопроектів. Щоправда, в своїй більшості вони містять пропозиції щодо витрат і лише лічені з них намагаються знайти додаткові доходи для їхнього покриття. Над тим, щоб усе це якось звести до одного знаменника, працює парламентсько- урядова погоджувальна група. Як сказало «Дню» джерело в Рахунковій палаті, бюджет цього року приймали дуже своєрідно — практично без обговорення, оскільки щось одне обговорювали та щось зовсім інше приймали. А тепер, зазначило джерело, пробують усе це зістикувати... І це не просто, оскільки більша частина пропозицій має політичний характер. Але одна справа — говорити, вважає експерт, а інша — знайти та чітко визначити джерела надходження коштів. Зробити це практично може лише уряд. Цікаво, що досвідчений експерт зумів ще до вищенаведеного виступу глави уряду передбачити суму, на яку можуть збільшити доходну частину бюджету.

З його слів, вона може становити 5—7 мільярдів. І зважаючи на те, що Рахункова палата досить часто «гладить» уряд проти шерсті, можна вважати цю його добавку до бюджету не заниженою, як це хоче довести опозиція, а цілком реальною. Схоже, більшість із цим погодиться.

Другим пунктом бюджетного четверга в парламенті має стати так звана бюджетна резолюція (Основні напрями бюджетної політики) на наступний рік, яку уряд схвалив ще 26 травня. У ній, зокрема, вказується, що метою бюджетної політики є фінансове забезпечення реалізації стратегічних цілей програми діяльності Кабінету Міністрів — підвищення рівня державних соціальних стандартів у наданні державних і суспільних послуг та зниження рівня бідності в країні.

Вплив цієї резолюції (разом із додатками вона розрослася останнім часом до шести томів) на бюджетний процес не варто перебільшувати. Експерти вважають, що її нинішній варіант просто «ніякий». У ньому немає якихось нових ідей, що дозволяють розраховувати на видатні економічні та соціальні досягнення. Тим більше, що складається цей документ за старим, перевіреним ще за радянських часів принципом «від досягнутого» (асигнування на кожне призначення тут дещо перевищують торішні), суті справи особливо не змінює, і тому обговорення бюджетної резолюції зазвичай відбувається без будь-яких колізій. Але цього разу уникнути їх буде непросто, хоча на слуханнях у парламенті цей документ обговорювали досить мляво та не більше сотнi депутатів. Проте сьогодні напруження політичних пристрастей зростає щодня, а гроші, які спрямовують на соціальні питання, як відомо, люблять рахувати та перераховувати всі політичні сили, котрі подумують здобути для себе президентське крісло.

З цього погляду, псевдоекономічна дискусія може розгорітися навколо тези бюджетної резолюції, яка передбачає, що з метою поступового наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму в 2005 році передбачається забезпечити впровадження мінімальної заробітної плати в розмірі 262 гривні на місяць. Проте Держпідприємництво днями повідомило, що воно узгодило законопроект про поетапне підвищення мінімальної зарплати. Він, зокрема, передбачає, що в 2005 році вона становитиме 75% від прожиткового рівня, встановленого законодавством для працездатних осіб. Тобто мінімум у цьому варіанті 75% від 386,73 грн., або 290 гривень. Чому ж бюджетна резолюція настільки відстає від згаданого законопроекту? Можна припустити, що бюджетні креативники, які представляють обидві протиборчі в парламенті сторони, по-різному тлумачитимуть цей показник, але цього разу спільно вийдуть на найвищу можливу цифру.