Бюджетні парадокси

Учора уряд (на найвищому рівні — прем’єр-міністр Юрій Єхануров та міністр фінансів Віктор Пинзеник) провів презентацію для регіональних ЗМІ (київським в акредитації також не відмовляли) своїх бюджетних пропозицій, підготовлених (після дискусії з парламентаріями) до другого читання.

Прем’єр прийшов на кілька хвилин пізніше за головного фінансиста... Він одразу зробив цілком справедливий комплімент регіоналам: «Реальна економіка робиться в регіонах». Після чого стисло підбив підсумки «капзмагання» областей за підсумками дев’яти місяців: попереду — Сумська (була в 2004 році двадцять четвертою) та Волинська (була тринадцятою), позаду («справи найгірші») — Запорізька.

Головне послання Єханурова полягало, мабуть, у коментарях до його (оприлюдненого напередодні) звернення до українських підприємців, які, за його словами, «рік тому хотіли змін». При цьому прем’єр зробив, безумовно, правильний хід, підкріпивши вже злегка набридливі слова про те, що влада «чесно працюватиме з підприємцями», зобов’язанням уряду до кінця року виплатити всі борги з ПДВ.

В обмін на цю поступку висунули кілька досить жорстких вимог. Мінімальна заробітна плата має виплачуватися всіма роботодавцями, «хочуть вони цього чи ні» (сьогодні не менш як 20% підприємств не виконують цієї вимоги закону), сказав Єхануров і пригрозив, що незабаром цим питанням займеться прокуратура на місцях. У Дніпропетровській області процес уже пішов, і місцевий прокурор днями доповів прем’єру, що з трьох тисяч порушників близько ста вже побували в нього на прийомі, порушено вісім кримінальних справ. «Сам похід до прокуратури вже освіжає людину», — з властивим йому гумором відзначив прем’єр і перейшов до наступного пункту: прожиткового мінімуму. Він пояснив, що його звернення спрямовано переважно на те, щоб пробудити свідомість і примусити роботодавця офіційно платити стільки, щоб людина могла на цю суму жити. Розуміючи, що «податковий тягар» із бізнесу знімуть ще не скоро, хоч у цьому напрямі уряд, за словами Єханурова, збирається працювати, він запропонував бізнесу певний тимчасовий компроміс: переслідувань за виплату зарплати в конвертах поки не буде, якщо підприємці піднімуть офіційні виплати в межах між мінімальною зарплатою та мінімальним прожитковим мінімумом.

Ще прем’єр дуже правильно й красиво говорив про те, яким має бути бюджет. «Соціальні виплати повинні бути свідченням зростання реального споживання... Споживання за рахунок розвитку нам не пробачать діти», — заявив Єхануров. На підтвердження цього міністр фінансів, якого прем’єр назвав майстром соціального компромісу, навів чимало цифр... Але чи всі?

Відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи передбачено в бюджеті підвищення газових цін для населення, бюджетних організацій та промисловості, міністр фінансів відповів: «У нас не закладено зростання цін на газ». Його підтримав прем’єр: «У нас немає проблем із соціальним сектором і населенням. Хоч як би комусь хотілося, проблем не буде. Я вас запевняю, щоб далі не розповідати, щоб не було інтерпретацій, якщо я надалі розповідатиму, то ви мені ставитимете багато запитань...».

Починаємо. Ще на засіданні Кабміну 9 листопада Президент доручив уряду адаптувати тарифи на енергоносії для всіх категорій споживачів до економічно обгрунтованого рівня, а уряд доручив низці міністерств, відомств і НАК «Нафтогаз України» до 1 грудня 2005 року розробити план заходів щодо введення протягом 2006 року для всіх категорій споживачів економічно обгрунтованих цін і тарифів на природний газ і електроенергію, що сьогодні покривають від 42% до 50% витрат на їх виробництво та постачання. То що ж відбувається насправді? Якщо ціни буде відповідно до вказаних доручень підвищено, чого, зокрема, не без підстав вимагає НАК «Нафтогаз України», то бюджет мав би передбачити у зв’язку з цим і зростання витрат на дотації населенню та додаткові витрати для бюджетної сфери. Цього, за словами Пинзеника, не зроблено. Отже, уряд не має наміру виконувати доручення Президента? Щось тут не так... А може, «майстри компромісів» цього разу просто лукавлять?