Час «вставати з дивана»

У найгострішій кризі нині знаходиться система житлово-комунального господарства. Таку думку населення країни зафіксували соціологи Центру «Соціальний моніторинг», запропонувавши респондентам оцінити зміни, які сталися впродовж 11 років в основних сферах життєдіяльності суспільства. Всього внаслідок загальнонаціонального дослідження, яке проводилось за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, опитано 3063 особи. За десятибальною оцінною шкалою (де -5 — це значне погіршення соціальної сфери і +5 — значне покращення) змінам у житлово-комунальному господарстві учасники опитування в середньому виставили -3,1 бала. Найбільш незадоволеними у цьому плані виявилися жителі Хмельницької, Черкаської, Чернігівської і Запорізької областей. Показово, що в жодній із запропонованих для оцінки сфер (охорона здоров’я, соціальний захист, економічна ситуація, охорона навколишнього середовища тощо) респонденти не відзначили позитивних зрушень. Найбільш схильні негативно оцінювати зміни, що відбулися, жителі обласних центрів і люди похилого віку. Найменше «потерпілою» за період незалежності, на думку українців, виявилася система вищої освіти (-1 бал).

Учасникам опитування також пропонували оцінити якість основних комунальних послуг. Вдалося з’ясувати, що найбільше наших співвітчизників непокоїть забезпеченість гарячою водою (86% оцінили якість цієї послуги як низьку або швидше низьку), якість питної води (80% опитаних вважають її низькою), 78% незадоволені опаленням своїх жител. Переважання позитивних оцінок над негативними спостерігається тільки щодо газопостачання (53% опитаних вважають якість цієї послуги високою або швидше високою). Порівну розділилися думки українців щодо забезпечення електроенергією.

Природно, що якість вищеперелічених послуг по-різному оцінюють жителі різних регіонів та областей України. Так, перебої з водою найбільше відчувають на Івано-Франківщині, у Луганській, Донецькій, Херсонській областях та в Криму. Якістю питної води найбільше незадоволені на Сході й Півдні країни. Без світла найчастіше залишаються в Одеській, Чернівецькій, Луганській, Херсонській областях та кримчани.

Докором у зайвому оптимізмі футурології можуть послугувати і наступні результати опитування. Наприклад, тільки трохи більше половини домогосподарств у нашій країні мають у своєму розпорядженні туалет, 69% можуть собі дозволити приймати ванну, при цьому 5% з них, напевно, доводиться тягати для цього воду з колодязя, оскільки таке елементарне благо цивілізації, як водопровід є тільки у 64% наших громадян. Не у всіх будинках також вечорами горить світло — у 7% домогосподарств не проведено електроенергію. При чому в Криму та в Сумській області електрифікація обійшла стороною аж 20% опитаних.

Що стосується інших послуг, які надає населенню держава за гроші платників податків, то тут незадоволення українців переважно викликає якість доріг — 54% опитаних оцінюють її як дуже низьку і ще 37% як швидше низьку. Цікаво, що однаково негативно оцінюють стан доріг як жителі сільської місцевості, так і городяни. Зате, на думку українців, зростає якість іншого виду комунікацій — послуг мобільного зв’язку (66% респондентів вважають, що протягом останніх 5 років якість цієї послуги зросла). Сьогоднішній стан мобільного зв’язку в Україні задовольняє аж 75% населення. (Це зважаючи на те, що тільки 11% із загальної кількості опитаних мають мобільний телефон). Більш-менш «стерпною» українці вважають якість послуг телефонного зв’язку (48% учасників опитування воно влаштовує), досить високо оцінюють роботу громадського транспорту (58% позитивних відгуків), схвалюють послуги пошти (62%).

Представляючи учора на прес-конференції отримані дані директор Центру «Соціальний моніторинг» Ольга Балакірєва сказала, що соціологи передбачували, що більшість оцінок будуть негативними, але не чекали, що українці настільки незадоволені змінами, якi відбулися впродовж 11 років у країні. На її думку, отримані результати було б доцільно довести до відома органів влади, передусім місцевих, щоб вони знали, що відбувається у них в області і змогли порівняти думку населення вручених їм територій щодо якості надаваних послуг з думкою жителів інших областей. Це, вважає О. Балакірєва, стало б для місцевої влади хорошим мотивом для роздумів і прийняття рішень.