Чого чекають у ЄС від Києва?

Нинішнє українське керівництво постійно заявляє про своє прагнення інтегруватися до Європейського Союзу. Але, напевно, тут щось не так, якщо буквально за декілька тижнів до саміту країн «Східного партнерства» в Брюсселі запитують провідну партію в українському парламенті, Партію регіонів, куди вона хоче йти. Про це повідомив у ефірі Шустер Live лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. При цьому він додав, що готується у зв’язку з цим поїхати до Страсбурга і виступити перед європарламентарями. Єфремов заявив, що відповідь на це запитання давно знайдена: «А у нас вже ухвалено закон, за ініціативою Партії регіонів, «Про зовнішню і внутрішню політику», де ми чітко все розписали. Сьогодні поставлено завдання: до грудневого саміту Євросоюзу та України ми маємо підписати два документи...»

Можна лише вітати готовність глави фракції Партії регіонів їхати до Брюсселя і усувати недовір’я з боку європейських партнерів, а також зробити все від влади залежне, аби Європейський Союз не мав аргументів сказати, що Україна не готова до асоціації. З іншого боку, досить дивно поводиться лідер української опозиції Юлія Тимошенко, яка в суботньому інтерв’ю британській The Times заявила, що завершити переговори відносно угоди про асоціацію з боку ЄС «означає зіграти на руку Януковичу і його банді»? Це більш ніж дивно, адже раніше вона просила «ні за яких умов не об’єднувати протидію політичним репресіям, незаконним судовим і кримінальним переслідуванням з підписанням угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі».

«День» звернувся до виконавчого директора Східного комітету німецької економіки, доктора Райнер ЛІНДНЕРУ, який часто буває в Україні, з проханням прокоментувати ситуацію довкола останніх заяв, як з боку європейських політиків, так і з боку української влади і опозиції відносно готовності України до підписання угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі?

— Відносно того, чи ставляться з боку Німеччини перед Україною умови, необхідні для підписання цих угод. Позиція Німеччини та німецької економіки є чіткою. Підписання цих угод — насправді дуже важливий крок у напрямку економічної інтеграції України. Мені здається, що ці угоди потрібно підписати у цьому році для того, щоб поліпшити інвестиційний клімат, у тому числі для європейських та німецьких інвесторів в Україні. І для більш збалансованої економічної ситуації в Україні у зв’язку з її географічною та економічною ситуацією між Росією та Євросоюзом. Цей крок ми повинні зробити досить швидко.

— А що ви скажете про роль української опозиції, зокрема відносно заяви екс-прем’єра Юлії Тимошенко?

— Річ у тім, що цей напрямок — інтеграція в ЄС — був підтриманий раніше урядом Тимошенко, за часів її прем’єрства. Ми тоді і сьогодні говоримо одне й те ж саме: економічна стабілізація України — це добре для Євросоюзу. Але при цьому слід зазначити важливість того, що вона писала з приводу демократичної ситуації в державі, в Україні. Ми теж не згодні з розвитком ситуації з опозицією в країні. Ми б хотіли, аби Україна не лише розвивалася в правильному напрямку з економічної точки зору, але й мала продовження демократичних процесів. І ми не вважаємо правильним рішенням процес і арешт Тимошенко. Одна справа, економічна інтеграція заради українського народу і заради української економіки, а не заради уряду України.

Ми вважаємо, що розвиток України у бік ринкової економіки, інтеграція української економіки в євроструктури має значення тоді, коли одночасно в Україні розвивається демократичний напрямок. Це має бути паралельний розвиток.

— А що, на вашу думку, повинна зробити українська влада, аби в Брюсселі не було сумніву, що Україна готова до підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі?

— По-перше, курс на приватизацію певних підприємств є правильним. І те, що ми минулого тижня почули з приводу приватизації і «Нафтогазу України», і особливо цікаво стосовно підприємств у Запоріжжі. Це, напевно, підтверджує курс у напрямку зони вільної торгівлі. Нам би хотілося, щоб цей курс був справжнім, свідчив про те, що відбувається процес приватизації. І безумовно, як я вже зазначав, цей процес має супроводжуватись політичною лібералізацією країни. Тому що одне без іншого не спрацює. Мені здається, що це переконання, це знання не до кінця розвинуте в українському політичному просторі.

Павел КОВАЛЬ, голова делегації Європарламенту у зв’язках з Україною:

Як голова делегації Європарламенту у зв’язках з Україною я минулого тижня зробив заяву щодо України, в якій закликав до всебічного перегляду справи Тимошенко, беручи до уваги всі міжнародні стандарти та процедури демократичної правової держави. Тиск міжнародної спільноти та інституцій має допомогти уникнути ситуації, у якій українська влада втратить шанси для більш глибокої інтеграції з ЄС. Щодо цього я б хотів знову наголосити, що, на мою думку, в Конституцію України необхідно внести зміни, які стосуватимуться додаткового врегулювання політичної відповідальності у разі порушення закону найвищими державними службовцями.