Чого Львову бракує?

Висновки, зроблені після свята, приуроченого 750-річчю Львова, та ініціативи, які ця дата спричинила, залишають приємне відчуття того, що ювілей не лише пройшов на рівні, а й матиме своє гідне продовження.

— Я був здивований тим, що на наше запрошення прибути на свято відгукнулося стільки гостей. Серед них — президенти України, Польщі, Литви, посли США, Росії, Англії, Франції, Німеччини, Норвегії, Ізрайлю та інших країн, практично усі голови українських міськадміністрацій, численні делегації, — сказав мер Львова Андрій Садовий на прес-конференції, підводячи підсумки зробленого. — Така увага до ювілею говорить, що до міста Лева повертається довіра, а це — шлях до подальших серйозних інвестицій у його економіку.

Президент України Віктор Ющенко, президент Польщі Ярослав Качинський та президент Литви Валдас Адамкус, що приїхали на святкування 750-ліття Львова, ясна річ, хотіли не лише відвідати офіційні імпрези, а й оглянути Львів уважніше — численні дискусії в пресі щодо ходу його реставрації були причиною цього. І тому висловили бажання побувати на площі Ринок, що не було заплановано протоколом. Як тільки вони стали на бруківку площі, до них кинулись сотні людей, і охороні, ясна річ, було чим займатися. Однак саме площа Ринок стала поштовхом до того, що президенти виступили з ініціативою створити міжнародний фонд, діяльність якого буде скерована на збереження культурно-архітектурної спадщини Львова, і роботою якого вони будуть опікуватися особисто. На початку наступного року є намір провести міжнародну конференцію, яка і має стати організаційним поштовхом створення фонду, запрошеними до участі в конференції будуть країни, культура яких є присутньою у Львові в історичному та сучасному аспекті.

Реставраційні роботи на площі Ринок, які проходили в досить складній атмосфері дискусій між владою та громадськими інституціями, спричинилися ще до одного — документа, розробленого депутатами мерії, який вони відразу ж по святі мають намір подати на розгляд парламенту. Це — проект «Закону про збереження об’єктів культурної та природної спадщини, включених і запропонованих для включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Цей закон має регулювати правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони об’єктів з метою їхнього збереження, використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Про ще одну цікаву ініціативу стало відомо під час святкувань — один із відомих львів’ян (власне, саме львів’янином вважає себе Святослав Вакарчук) виступив з ініціативою встановити у Львові пам’ятник Володимиру Івасюку, який у Львові створив свої кращі твори. Всі витрати, пов’язані з виготовленням та встановленням пам’ятника, співак обіцяє взяти на себе.

— Ім’я Івасюка для мене особливе і резонує з моїм серцем і душею, — признався співак. — Коли у п’ятнадцять років я прочитав його біографію, зрозумів, що хочу стати музикантом. І саме завдяки йому я зараз сиджу перед вами».

ДАРУНКИ МЕДИЧНІ

Що ще отримали пересічні (і не тільки) львів’яни завдяки ювілею? Дружина Президента України Катерина Ющенко передала львівській міській клінічній дитячій лікарні обладнання для догляду за недоношеними новонародженими малюками. За її присутності була створена перша піклувальна рада медичного закладу, членами якої стали відомі та поважні львів’яни. Губернатор Львівщини Петро Олійник передав медикам Львова 450 глюкометрів, з допомогою яких хворі на діабет зможуть за лічені хвилини виміряти рівень цукру в крові.

Юлія Тимошенко подарувала львівському історичному музеєві п’ять стародруків. Серед них — рукописну Біблію кінця ХVII століття і Вергілієві «Енеїду», видану Харківським університетом у 1812 році. Львівська діаспора Києва, так зване львівське товариство, подарувало Cтанції швидкої допомоги у Львові два дефібрилятори, кожен вартістю 18 тисяч гривень. Це апарати для стимуляції роботи серця при його зупинці та порушеннях ритмічності цього життєво важливого органа. Потреба лікарні в апаратах величезна, «швидка» мала їх у Львові лише вісім, а не зайвими були б і 50…

СВІТЛОМУЗИЧНА ФЕЄРІЯ І ПОМАРАНЧЕВИЙ ТОРТ

Якби не гучний ювілей рідного міста навряд чи львів’яни змогли б побачити світлове шоу Герта Хофа, художника, який «малює» у небі світлом і ставить унікальні вистави. У 2000 році Хоф поставив світломузичні феєрії з нагоди зміни тисячоліть відразу для чотирьох країн — Угорщини, Китаю, Німеччини та Греції (до речі, Герт Хоф — єдиний художник, якому грецький уряд довірив Акрополь як подіум). Львів довірив йому свою візитівку — свій оперний театр. Разом із Русланою Лижичко, що спеціально написала для цього дійства кантату і подарувала її львів’янам, власноруч диригуючи оркестром, вони привернули увагу до надзвичайної атракції всіх, хто в цей час був присутнім на площі Ринок, а також усіх телеглядачів першого каналу, — всі вони змогли пережити незабутні хвилини особливого піднесення.

«Фонд братів Кличків» і особисто Віталій Кличко, який приїхав до Львова, презентував учням Сихівської гімназії спортивний майданчик з обладнанням та спеціальним екологічним покриттям. До речі, Віталій Кличко пообіцяв маленьким львів’янам, що цей майданчик стане не останнім подарунком для них.

Російські банкіри привезли у Львів Юрія Башмета. Концерт «Солістів Москви», приїзд яких є, до речі, дорогим задоволенням, став однією з родзинок святкувань. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який навчався у Львові, подарував львів’янам помаранчевий торт вагою 900 кілограмів. Торт розмістили на площі перед пам’ятником Т.Шевченко, його довжина сягнула близько 30 метрів і всі бажаючі мали змогу його скуштувати.

ВАЛЕНТИНА МАТВІЄНКО — УКРАЇНСЬКОЮ!

Та одним із найпам’ятних подарунків львів’янам став виступ у Львівському оперному театрі мера Санкт-Петербурга Валентини Матвієнко… українською мовою. Зал буквально зірвався оплесками, коли цей відомий російський політик без акценту і практично без помилок зверталася до львів’ян та високоповажних гостей міста українською. Вона говорила про те, що поєднує наші міста і що має єднати громадян обох прекрасних в архітектурному плані міст. І це не лише культурні, а й економічні проекти. Львів та Санкт-Петербург, угода про це вже підписана, стали містами-побратимами.

Цікаво, що у свята були свої номінації. Міська влада визнала вагомий внесок трьох поколінь родини Яцівих в розвиток культурного і духовного життя Галичини, популяризацію творів образотворчого, прикладного і декоративного мистецтва, цінностей української художньої культури. Ця родина була визнана родиною року.

До когорти почесних львів’ян приєднався Михайло Маркович — громадянин Німеччини, який чимало зробив для Львова. Лікар-ортопед, меценат, фундатор пам’ятників у Львові Іванові Трушу та Никифору Дровняку, автор монографій про них є людиною знаною та шанованою у Львові. Депутат міськради Віра Лясковська сказала про нього: «Михайло Маркович є людиною, що й досі сповідує свою гідність українця». Олександра Коваль вже 13 років організовує у Львові Форум видавців, що став подією номер один в Україні в книжковому світі. ЇЇ названо людиною року.

ПРИБУТКОВА СПРАВА

…Можна з впевненістю сказати, що для команди Андрія Садового (що не так давно на посаді мера, і отримав у спадок не лише досягнення, а й проблеми Львова) організація святкувань стала першим серйозним випробуванням. І це випробування, треба сказати, молода команда витримала. Відразу ж, на ранок після демонстрації світлового шоу, 20 телекомпаній звернулися в мерію з проханням надати запис святкувань, — таким був перший і швидкий розголос про проведене свято. Високоповажні гості відмічали європейський формат усіх імпрез, де задіяні були VIP-персони. Однак це — лише одна сторона медалі. Немаловажно й те, що 200 тисяч звичайних людей, які у ці дні вийшли на вулиці міста, не відчували дискомфорту, не відбулося жодного серйозного інциденту, не дивлячись на те, що до таких гучних та багатолюдних святкувань наші люди таки не звикли. Стало зрозуміло й те, що Львову бракує приблизно 40 готелів та 100 ресторанів. Чимало бізнесменів, які у ці дні перебували у Львові замислилися: «А чи не вкласти у розвиток міста Лева гроші?» Досить прибутковою це може бути справою.