ЧОМУ Я ЧИТАЮ «День»?

Сергій КРИМСЬКИЙ, професор, доктор філософських наук:

— На думку відомого філософа історії Тойнбі, за всю історію була 21 цивілізація, з яких дійшли до нашого часу Буддистська, Середньосхідна, Християнська, Мусульманська, тобто ті, які створили великі моральні цінності. Таким чином, мораль — це не просто правило поведінки, а це спосіб виживання людей. Всесвітня історія свідчить, що держави, які ігнорували або порушували правила моральності, більше декількох десятків років не існували. Так що тут не може виникати запитання, чи існують сьогодні моральні цінності у суспільстві, адже навіть заперечення моральних цінностей — це також свого роду мораль. Людина — істота вертикальна, у неї є певний орієнтир, розуміє вона це чи ні, на проблему вічності, на проблему безсмертя, вона сам на сам бореться з конечністю свого буття, і тут моральні принципи є способом виживання. Якщо говорити про радянське суспільство, то воно у цьому плані було міфологізоване. Там існувала ідеологія, що ми завойовуємо майбутнє людства. У цьому суспільстві були подвійні стандарти: з одного боку пропонувалися найбільші загальнолюдські світові ідеали, з іншого — була цинічна практика, що порушувала всі норми моралі. Тобто одне було у публічному викладі, а інше — у вульгарній практиці. І це було однією з причин загибелі цієї наймогутнішої імперії в історії людства. Маркс, виходячи з Гегеля, звів мораль до права, а Ленін мораль звів до класової боротьби. Внаслідок цього виник етичний нігілізм, який погубив велике філософське вчення Марксизм і радянську державу. Про мораль не можна говорити як про нову, вона вічна. Адже є 10 заповідей — доладних моральних цінностей, що проходять крізь всю історію людства. Мораль володіє силою трави, яка навесні вкриває асфальт, з першого погляду вона виглядає слабосильною, а насправді — це могутня, вибухового порядку сила. Іноді про неї говорять, а іноді ні. Але людина не може без неї існувати, людина обов’язково користується якоюсь своєю мораллю. Мораль — це один iз атрибутів людини. Потрібно відзначити, що людина володіє свідомістю, у тому числі і самооцінкою, яка сама по собі також мораль.

Олег СКРИПКА, вокаліст групи «Воплі Відоплясова»:

— Моральні цінності у сьогоднішньому суспільстві не існують, але існує слов’янський архетип. Зустрічаючись iз молоддю, я можу з упевненістю сказати, що такі моральні цінності, як порядність і чесність, у молоді є, хоч вони ніяк не культивуються сучасним суспільством. Відбувається видозміна таких цінностей. Наприклад, років 5 тому існував культ біцепсів, трохи пізніше — культ хамства, зараз актуальний культ гаманця. Це звичайні архетипи примітивного капіталістичного суспільства. Щодо змін після розпаду СРСР, то позитивне полягає в тому, що зникло святенництво радянської моралі, а негативне — зникла робота держави, яка має за мету прищепити загальноприйняті моральні устої такі як: доброта, щедрість, взаєморозуміння, чуйність. Цього на сьогоднішній день немає, це не культивується нічим. Разом iз тим Україна знаходиться у розряді країн пасивного сприйняття іноземної культурної продукції, а також перебуває під впливом іноземної інформаційної війни, в якій їй приписується роль переможеного. Американська кінопродукція, яка показується у нас і яка одночасно заборонена в США, погано впливає на формування моральних ідеалів нашого суспільства, звідси виникає культ грошей, насильства. Насправді у нас є чим пишатися, але на цьому не робиться акцент і ми зараз перебуваємо в стадії самобичування, самонеповаги. У плані ідеологічної роботи змiн на краще не спостерігається. Така діяльність не здійснюється взагалі, а якщо і здійснюється, то дуже грубо і безграмотно.

Лесь ПОДЕРВ’ЯНСЬКИЙ, художник, драматург:

— Я думаю, що вони існують, якщо ми є суспільством. Оскільки ми надближаємось до буржуазного супільства, то у нас, так би мовити, є потяг до буржуазних цінностей: грошей, родини, добробуту та тривіального життя. Може, ще вони не остаточно склалися, але у нас є тенденція для їхнього подальшого розвитку. Якщо говорити про моральні цінності радянського суспільства, то особисто я вважаю, що жодних цінностей там не було. А якщо вважати, що певні цінності все ж таки були в СРСР, то треба зауважити, що відбувся перерозподіл одних цінностей на інші, відбулася їх певна переоцінка. В тому суспільстві домінувала інша суспільна думка, інша суспільна мораль. Мораль — у кожному випадку це відносне поняття, бо у кожного супільства мораль своя. Не треба думати, що в одних вона краща, а у других гірша, вона просто інакша. Мораль — суспільно-індивідуальне явище, тому що вона притаманна не окремій людині, а певному суспільству, і саме суспільство диктує особистості свою мораль, яка, в свою чергу, закладається у суспільній свідомості. Те, що, наприклад, погано в одному супільстві, добре в іншому.