ЧОМУ Я ЧИТАЮ «ДЕНЬ»?
Похвальна зваженість і постійність «Дня» у поданні соціологічного літопису наших днів.
І якщо я говорю, що газета «День» — це культурна газета, то маю на увазі ось що: широке коло проблем сучасності; подання матеріалів професіонально та соціально відповідально; пошук нових підходів у адаптації до інших соціокультурних цінностей.
У цієї газети — світлий образ. Часом мені здається, що матеріали слід би щільніше упаковувати на сторінці. Однак тоді це не був би «День» — із «повітрям та світлом».
Ще хочу сказати про фотографії та оформлення загалом. Знайдено єдиний ракурс подачі подій та матеріалу. В цьому загальному ракурсі вибудовано весь зображувальний і смисловий ряд. Тому мало «випадкових» фотографій, малюнків. Гадаю, що неймовірно важко працювати в сузір’ї високих професіоналів фотографії (В. Марущенко, В. Мілосердов та інші) та художників. У кожного свій стиль і бачення. Та вони, виявилося, уміють злагоджено грати у збірній команді. Похвала «тренерові» збірної — утримувати обдарування в колії спільної справи.
Мені здається, що зміст і форма, тобто цілісна концепція «Дня» — більш вдало «укладається» в європейський формат щоп’ятниці.
Випуск газети №:
№102, (1998)Рубрика
Панорама «Дня»