Чи є життя після дефолту?

Нагадаємо, що тиждень тому Нацбанк, виконуючи урядову постанову про примусовий обмін лютневих ОВДП на конверсійні гривневі папери, не погасив ОВДП комерційних банків, а також заблокував облігації з погашенням у лютому.

«Припинення в односторонньому порядку платежів за зобов’язаннями, не що інше, як дефолт», — заявив президент АУБ Олександр Сугоняко в листі прем’єру Валерію Пустовойтенку. О.Сугоняко підкреслює, що таке рішення уряду суперечить чинному законодавству і провокує паніку на фінансовому ринку. Якщо рішення не буде скасоване, відзначається в листі, АУБ буде змушена вжити заходів щодо захисту законних інтересів комбанків і їхніх клієнтів, аж до порушення справи в судових органах і звернення до міжнародних фінансових організацій.

Відразу відзначимо, що місце тих, «хто звертається до міжнародних фінансових організацій» уже зайняте. Причому тим самим урядом. Отже, скоріше за все, українським банкірам доведеться покладатися тільки на себе. Позаяк найбільше в банківській системі в нас, як не дивно, зацікавлена сама ця система. Уряд зайняв позицію «сімох із ложкою», і ставиться до банків винятково споживацьки. Схоже, виконавча влада не дуже розуміє, що банкрутство банків (та ще й спричинене нав’язаними урядом облігаціями) — це смерть для всього живого в державі (ясна річ, разом з урядом) і самої держави, як такої. Після дефолту є лише одне життя — натуральний обмін.