Чи заб'є Г. Суркіс гол у ворота Києва? Чи йому заб'ють?
Незважаючи на таку значну кількість суперників, головний кандидат Олександр Омельченко зберігає олімпійський спокій. Напевно, це зумовлено тим, що Олександр Олександрович зміг нейтралізувати основних конкурентів. Як і передбачалося, виведено з гри Івана Салія: голова міськадміністрації призначив його своїм заступником з питань транспорту. Партійні кандидати теж не становлять серйозної загрози. Попри те, що Рух Костенка висунув Ярослава Федорина, лідер партії не виключив підтримки О.Омельченка.
Безсумнівно, Олександра Олександровича обнадіюють і дані соціологічних опитувань: «87% киян 30 травня голосуватимуть за мера-господарника і тільки 5% віддадуть перевагу меру-політику», — заявив директор Інституту політики Микола Томенко. Попри сьогоднішнє скептичне ставлення до «соціологічних даних», потрібно об'єктивно визнати, що в особі Олександра Омельченка більшість киян дійсно бачать «справжнього господарника» і навіть скандал, який розгорівся навколо реконструкції Хрещатика, певною мірою пішов на користь його рейтингу.
Однак після висунення столичною організацією СДПУ(о) Григорія Суркіса кандидатом у мери, якщо не рейтинг, то душевний спокій Олександра Олександровича похитнеться. За словами учасників київської соціал- демократичної конференції, висунення Григорія Михайловича має «мирну мету» — показати киянам роль СДПУ(о) в суспільно-політичному житті Києва. Однак для таких рекламних цілей логічніше було б висунути екс-голову Старокиївського району Б.Андресюка. Можливо, лояльність до влади п. Омельченка черговий раз поставлено під сумнів і введення в гру Суркіса має служити як мінімум застереженням столичному градоначальнику стосовно його уподобань до кандидатів у президенти? Щоправда, більш переконливо виглядають інші версії. З одного боку, «київський похід» п. Суркіса може свідчити про зростаючі апетити «холдингу» Не викликає сумнівів, що Г.Суркіс в обмін на свої голоси розраховує на набагато більше, аніж на пост заступника глави міськадміністрації. У його випадку мова йтиме про більш вагомий «пакет послуг» — не виключено, що кандидат від СДПУ(о) зажадає від п. Омельченка розставити своїх людей, наприклад, на посади голів деяких київських райадміністрацій, котрі зіграють у жовтні-99 відведену їм роль. З іншого боку, не можна скидати з рахунків зростаючі апетити самого Григорія Михайловича, котрий обіцяв, як кажуть, уболівальникам балотуватися в мери тільки у разі перемоги «Динамо» над «Баварією». Але, вочевидь, внутрішньо він був так налаштований показати свою політичну та фінансову значущість (для початку на столичному рівні), що не зміг відмовитися від цієї спокуси навіть при програші «Динамо».
