Чиновницька бацила
Так уже повелося в нашій країні, що тема боротьби з корупцією стає особливо актуальною напередодні виборів. Пам’ятаємо, саме на ній в’їжджав на Банківську Леонід Кучма, вона була серед основних лозунгів помаранчевої революції, не забували про неї протиборчі сторони й перед останніми парламентськими виборами. Розмов на цю тему було стільки, а діла так мало, що тепер, у цьому всі вже пересвідчилися, відступати далі нікуди — потрібно щось нарешті зробити, аби громадяни країни перестали платити цей корупційний податок, що роз’їдає все, а закордон перестав тицяти на нас пальцями. Тим паче, що не за горами нові, президентські вибори.
Чи зможуть здорові сили країни нарешті сконсолідуватися на цьому напрямі?
Вчора заступник голови Секретаріату Президента Ігор Пукшин повідомив, що наприкінці лютого заплановано провести засідання Ради національної безпеки й оборони, на якому буде розглянуто і схвалено концепцію реформування кримінальної юстиції, розроблену Національною комісією зі зміцнення демократії та верховенства права. Після цього, за словами Пукшина, Президент внесе відповідні законопроекти в парламент. Серед них будуть і документи, що визначають створення спеціального антикорупційного органу.
Але чи буде цього разу ефект від його створення? За словами Пукшина, це залежить від того, які він матиме повноваження, на які стягнення — лише адміністративні чи також і кримінальні — він буде вповноважений, яке коло осіб потраплятиме під дію цього органу. Пукшин також додав, що ефект буде в тому разі, «якщо буде створено антикорупційну палату в апеляційному суді». «Косметичними змінами в законодавстві нічого неможливо змінити в боротьбі з корупцією», — додав Пукшин.
Як бачимо, настрої на Банківській дуже серйозні. Демонструє принциповий підхід і фракція НУ-НС, яка ще з минулого року озброїлася проти політичної корупції і, як засіб проти неї, наполягає на початку процедури внесення змін до Конституції щодо скасування депутатської недоторканості. У вівторок у парламенті зареєстровано відповідний законопроект. Він, схоже, пройде без особливих ускладнень, оскільки буде підтриманий усіма фракціями. Про це говорила народний депутат Ганна Герман (фракція Партії регіонів). Зазначивши, що це питання парламент уже розглядав, і повертатися до нього немає сенсу, вона все ж підкреслила: «Якщо треба, ми готові ще 20 разів проголосувати за це».
Ініціює створення антикорупційного органу і Мін’юст. Його голова, Микола Онищук, нагадує, що Україна займає 118 «почесне місце» серед 180 країн за індексом сприйняття корупції. Це, на його думку, вимагає негайного реагування. Міністр навіть упевнений, що в тому випадку, якщо найближчим часом буде створено державну систему боротьби з корупцією, це явище можна буде звести до мінімуму. Він справедливо зазначає, що правоохоронними заходами проблему корупції подолати не можна. Важливо, щоб держава сформувала цілісну політику. «Ми бачимо цей орган у складі Міністерства юстиції, який би взяв некриміналістичні функції», — каже Онищук і називає функціями цього підрозділу профілактику й аналіз корупційних проявів, виявлення порушень, проведення антикорупційних експертиз, формування громадської думки, розробку єдиної стратегії боротьби з корупцією, координацію діяльності всіх органів, а також надання державної підтримки тим об’єднанням, які створюються для боротьби з корупцією. При цьому він підкреслює, що така ініціатива його відомства «не вступає у конфлікт з ініціативою міністра внутрішніх справ Юрія Луценка» щодо створення антикорупційного бюро у складі МВС, оскільки ці два органи — криміналістичний і некриміналістичний — перетинатися не будуть. Не відкладаючи справ у довгий ящик, міністр навіть надав своєму колективу нового заступника міністра, який очолить цей напрям діяльності.
Дивно, що, маючи намір «шерстити» закони, мало хто з «законників» наполягає на тому, що насамперед треба їх виконувати, причому всім і завжди. Тим часом саме зневажання законів лежить в основі корупції. І не тільки «лежить», але й активно працює. Оскільки чиновник є бацилоносієм корупції і не лікується, як би його не пересаджували з одного крісла в інше. Вчора, наприклад, виявилося, що в Міністерстві внутрішніх справ, можливо, існує наказ про те, що співробітники Державтоінспекції можуть відбирати права у водіїв за грубі порушення. Яке покарання матиме міністр, котрий порушив таким чином закон?.. Або інший приклад. Мінфін чомусь дозволив Держмитниці видавати документи, не віддаючи їх на юридичну перевірку до Мін’юсту, хоча закон ні для кого в цьому не робить винятків.
