«Cписок» може бути переглянуто
Україна вступила в смугу серйозних економічних ризиків. Один із них — процес рецесії, що зачепив найбільші країни світу. На думку відомого фінансиста Джорджа Сороса, наближається найважча фінансова криза з часів закінчення Другої світової війни. Вона, як вважає аналітик, не в останню чергу виникає з дій людей, котрі стоять на позиціях ринкового фундаменталізму. Як пояснює Сорос, вони вірять у те, що фінансові ринки здатні діяти як баланс. А він вважає цю ідею невірною, і тому передбачає, що ми можемо дійсно зіткнутися з серйозною фінансовою кризою.
У світлі цього висловлювання Україні буде досить важко ухилитися від світових тенденцій хоч би тому, що в нашому вищому керівництві також дуже багато такого фундаменталізму. Та найгірше те, що наші ринковики-фундаменталісти нерідко суміщають в одній особі ще й ролі популістів-соціалістів. І країні доводиться варитися в цій каші з крайніх протилежностей. З одного боку, нам намагаються віддати мільярдні борги Ощадбанку СРСР і, не спираючись на зростання заробітної плати, дуже сильно підвищити пенсії, а з іншого, звісно, розуміють, що при цьому не уникнути інфляції. Затискати інфляційні гайки, скоріш за все, буде запропоновано Нацбанку. І він, якби не був незалежним, міг би з цим завданням легко сам упоратися, затиснувши й банки, й середній бізнес, і велику промисловість. Але тоді запитання: як при цьому стимулювати зростання економіки? Залишається розкрутити приватизацію і навіть провести реприватизацію деяких об’єктів. Але, за умов світової фінансової кризи, яка, схоже, сьогодні вже біля нашого порогу, таке рішення саме по собі небезпечне, оскільки ціни підприємств вже почали різко йти вниз. Чи не надасть нам у цьому випадку на додачу до падаючого ринку ще й приватизація свою «ведмежу» послугу?
Здається, аналогічні міркування не в останню чергу керували Президентом Віктором Ющенком, коли він пригальмував приватизаційний ентузіазм уряду, який, прийшовши до влади, мав намір, причому ударними темпами, вже в першому кварталі провести приватизацію найбільших українських підприємств — 99,52% акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», 67,79% акцій ВАТ «Укртелеком» і блокувальні пакети акцій шести обласних енергопостачальних компаній.
Президент переконаний, що першочерговим кроком нового уряду у сфері приватизації має бути вдосконалення закону «Про приватизацію державного майна» і розробка нової Державної програми приватизації. Щоправда, сьогодні ще до кінця не зрозуміло, чим саме він керується. Нагадаємо, що у Президента є досвід створення перешкод у приватизації за допомогою своїх указів, завдяки яким уряд Віктора Януковича був позбавлений цього джерела поповнення бюджету. Тоді Президент, цілком можливо, хотів залишити «лаври» від приватизації гігантів «своєму» уряду. Тепер аналогічний, але вже епістолярний механізм використовується відносно Тимошенко. Чи нема і тут наміру (сьогодні мало хто в Україні вірить, що Тимошенко ще довго залишатиметься господинею кабінету з карельської берези)? Більш того, відстрочка процесу приватизації істотно відсуває терміни наповнення бюджету сумами, відповідними соціальним обіцянкам, озвученим у передвиборчий період. Уряд можна буде звинуватити в нездатності керувати країною. Не виключена навіть і зміна формату коаліції...
Ось тільки на Тимошенко всі ці варіанти не діють. Лавіруючи між президентськими вказівками та власними амбіціями, вона продовжує йти своєю дорогою. Вчора уряд присвятив чергове своє засідання приватизаційним питанням, маючи намір підготувати зміни до законодавства про приватизацію, яка, за словами прем’єра, дозволить зробити приватизаційний процес прозорим, а також затвердити умови конкурсу щодо продажу пакету акцій ВАТ «Одеський припортовий завод». Не склалося. Рішення стосовно «припортового» довелося на тиждень відкласти, доручивши ФДМУ доопрацювати умови приватизації. Не пройшов у повному обсязі і проект закону про приватизацію. Як повідомив журналістам заступник голови ФДМ Дмитро Парфененко, Секретаріат Президента наполягає на тому, що ці питання є комплексними і вимагають ретельного опрацювання. Разом із тим, за словами Парфененка, уряд вніс зміни в порядок відчуження об’єктів державної власності, вилучивши з відповідної постанови норму про безпосередній продаж об’єктів або їхній продаж шляхом об’єднання внесків учасників у межах договору про спільну діяльність. Уряд залишив у постанові «тільки один спосіб відчуження держвласності» — шляхом відкритого продажу. При цьому представник Президента в Кабміні Олександр Шлапак натякнув на істотні розбіжності в питаннях приватизації між прем’єром і Президентом. За його словами, якщо їм не вдасться виробити загальну точку зору щодо першочергових об’єктів приватизації 2008 року, «список» може бути переглянуто. Цікаво, що на засіданні уряду було знято з розгляду і перенесено 10 із 27 питань порядку денного. «Сподіваюся, що це рішення прем’єр-міністра, яке підтримали всі члени уряду, буде першим кроком у налагодженні подальшої плідної і системної роботи, щоб надалі з голосу не приймалися рішення, які стосуються наших громадян і підприємств», — підкреслив заступник голови Секретаріату.