Дефіцит зворотного зв’язку

Голова Асоціації «Укролія» Людмила Зінченко призналася, що на сьогоднішній день не має повної інформації про тарифні позиції щодо соняшнику, які Кабмін узгоджує з СОТ. За її словами, члени Асоціації часто цікавляться можливими загрозами, які таїть очікуване зняття митних бар’єрів. Але запити до Мінекономіки на цю тему, як правило, залишаються без відповідей. Зі слів Людмили Зінченко, галузеві об’єднання на сьогоднішній день часто виявляються усуненими від прийняття рішень на політичному рівні. По суті, таким організаціям залишається одне — право на акції протесту, коли рішення вже прийняте. Судячи з учорашнього засідання, це зауваження стосується не тільки досить дивної стратегії роботи Міністерства економіки, а й так званих аграрних лідерів у парламенті. З’ясувалося, що вони вельми рідко безпосередньо спілкуються з об’єднаннями сільськогосподарських виробників.

Низький рівень інформованості цих об’єднань про проблематику СОТ виглядає просто жахливим, якщо зважати на те, що самі фермери напевно мають про це ще гірші уявлення. Голова Асоціації «Укрзернопродукт» Євген Ковтонюк розповів, що більшість фермерів, із якими він спілкувався, не знають, як розшифровується абревіатура СОТ. Це, напевно, найнеприємніша оцінка діяльності уряду з переговорів зі Світовою організацією торгівлі протягом останніх років.

Безумовно, якби Міністерство економіки справді хотіло проінформувати селян про можливі наслідки вступу України до СОТ, то переговори мали б закритий характер. Адже йдеться про узгодження тарифних позицій із кожної окремої товарної групи, а ця інформація має конфіденційний характер. Таких переговорів із представниками аграрної галузі ніхто не проводить. Наради у присутності журналістів зводяться до всоте повторюваних заяв міністра економіки та його підлеглих. Головного, тобто діалогу, на цих зустрічах поки що не спостерігається.

Іронія ситуації у тому, що подібна «зашифрованість» дій Мінекономіки щодо вступу України до СОТ має і зворотну дію. Через парламент проведено закон про пільгове ввезення до України 350 тисяч тонн цукру- сирцю на основі загрози дефіциту на внутрішньому ринку. Тим часом Міністерство економіки веде переговори з СОТ, щоб після вступу нашої країни до цієї організації встановити постійну квоту на імпорт цукру-сирцю на рівні 250 тисяч тонн на рік. Австралія і Польща скористалися цим і вже звернули увагу нашого уряду на цю «розбіжність» та просять збільшити квоту, яка діятиме з моменту вступу України до СОТ, до 407 тисяч тонн. Якби уряд узгоджував переговорні позиції хоч би у парламенті, напевно, цього конфузу не сталося б.

Держсекретар Мінекономіки з питань торгівлі Валерій П’ятницький не приховує здивування низьким рівнем інформованості представників сільського господарства про умови вступу України до СОТ. За його словами, усю інформацію про ці умови оперативно розміщують в Інтернеті. Крім того, він рекомендує аграріям читати законопроекти, які ініціює уряд у зв’язку з підготовлюваним вступом до Світової організації торгівлі. Там, мовляв, усе написано. Ця заява красномовно засвідчила тактичну помилку керівництва Мінекономіки, яке, схоже, плутає інформування суспільства про свою роботу з необхідністю закритих консультацій із представниками галузевих еліт, як кажуть, віч-на-віч. У всьому світі лобістів залучають на етапі розробки законопроекту, а не для ознайомлення з ним постфактум. Подібна ситуація, до речі, спостерігається не тільки в переговорах із СОТ щодо сільського господарства. Представники інших базових галузей української економіки також ризикують лише після вступу України до СОТ дізнатися, на які компроміси пішов уряд заради омріяного членства.