Депутати намагаються захистити електорат і... казну
17 березня депутати парламенту в черговий раз ввели мораторій на підвищення цін і тарифів. Зроблено це було в єдино можливій юридичній формі — шляхом внесення відповідних змін і доповнень у закон про ціни та ціноутворення.
Відповідно до нього, ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги, послуги громадського транспорту і зв’язку, на електроенергію та природний газ для комунально-побутових потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів тільки за узгодженням з Верховною Радою.
За словами голови Комітету з питань соціальної політики та праці Євгена Марчука, державні і недержавні структури весь тягар спадщини ринкових перетворень і інфляційних процесів намагаються перекласти на плечі людей. «Дії ВР, спрямовані на підвищення життєвого рівня населення, все частіше наштовхуються на протидію уряду, Президента, генпрокуратури, які не бажають ставати на захист прав мільйонів громадян України», — зазначив він.
Швидше за все, Кучма досить оперативно накладе вето на закон про тарифний мораторій, прийнятий ВР.
Враховуючи ситуацію, яка склалася сьогодні у ВР, можна прогнозувати, що парламент подолає вето глави держави. У Кучми при такому розвитку подій залишається єдиний шлях: знову звернутися по допомогу до «вірних друзів» з Конституційного суду. Весь процес блокування виконавчою владою другого мораторію ВР займе близько місяця. Щоправда, не виключено, що Кабiнет Міністрів вирішить взагалі не звертати увагу на дії парламенту і проводитиме політику «цінової агресії». У цьому випадку, швидше за все, прискориться процес відставки уряду, який вже досить давно йде в парламентських стінах.
Парламент також прийняв у першому читанні запропонований Михайлом Павловським законопроект «Про основи соціального захисту в умовах економічної кризи», який, зокрема, також передбачає заборону підвищення тарифів до погашення заборгованості по соцвиплатах.
Окрім того, за повідомленням агентства Інфобанк, депутати передбачили компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень у формі заліків на погашення заборгованості за комунальні послуги або як розрахунки за платну меддопомогу. Щоправда, це стосується тільки пенсіонерів, багатодітних сімей, самотніх матерів, інвалідів першої та другої груп, неповнолітніх, котрі втратили хоча б одного з батьків.
У будь-якому випадку поповнення казни за рахунок підвищення тарифів вельми проблематичне. Зате кількість сімей, які одержують субсидії, за попередніми підрахунками Мінекономіки, при стовідсотковому відшкодуванні населенням вартості житлово-комунальних послуг збільшиться на 1 мільйон. При цьому субсидій з бюджету доведеться сплатити населенню додатково 1,28 млрд. грн. Про це уряд чомусь не подумав.
P.S. Вчора ВР ухвалила зміни до закону про пенсійне забезпечення, згідно з якими з 1 липня 1999 року мінімальний розмір пенсії за віком становитиме 55 грн. Мінімальна пенсія встановлюється у розмірі величини межі малозабезпеченості.
Олександр ЮРЧУК, Центр журналістських досліджень, Ніна СОТНИК, «День»
КОМЕНТАР
Артур БIЛОУС (НДП):
— Я вважаю, що остаточне завершення процесу лібералізації цін на житлово-комунальні послуги неминуче. Насправді я не думаю, що підвищення тарифів боляче ударить по населенню: хто не платив, той і не буде платити, ряд категорій громадян одержує субсидії, а підйом цін із 80% до 100% не буде дуже відчутний для платоспроможних. Однак це примусить громадян активніше впливати на депутатів, особливо місцевих рад: буде проводитися реформування житлово-комунальної сфери, яка сьогодні монополіст. На мій погляд, проблема нашої кризи не в тому, що ми виконуємо вимоги МВФ, а в тому, що непослідовно виконуємо програми Міжнародного валютного фонду, в яких немає нічого поганого, а тільки оздоровлення економічної ситуації. Скандал навколо підвищення тарифів не призведе до жодного соціального бунту, як лякає КПУ. Просто лівим необхідно підіймати свій рейтинг такими популістськими виступами, а таким, як «Відродження регіонів», — захищати свої корпоративні інтереси і живі гроші.
Володимир МОЇСЕЄНКО (КПУ):
— Уся кампанія із цінами на житлово-комунальні послуги має завдання майнового перерозподілу житлового фонду. Житлофонд України коштує декілька трильйонів доларів, і сьогодні цим капіталом володіє тільки держава. Нині перед урядом стоїть завдання поставити на приватизацію не квартири, а житло. Саме цю власність хоче придбати світовий капітал. Л.Кучма і правляча еліта зацікавлені в тому, щоб люди були виселені із квартир, а перерозподіл житла відбувся за майновим принципом.
Володимир ФIАЛКОВСЬКИЙ (ПЗУ):
— Ми прийняли поправки до закону про ціноутворення, але я гадаю, що навіть якщо Президент і не накладе на нього вето, то Конституційний суд його відмінить, оскільки це суперечить головному — меморандуму МВФ. Договір між МВФ та урядом підписано, і гроші значною мірою вже одержані. У Президента немає важелів та аргументів, але в нього є КС і меморандум МВФ. У цьому випадку нiякi контрсоцiальнi закони ВР не врятують ситуацiю.