Дніпропетровське «звалище» шокувало Україну

Дніпропетровська прокуратура веде розслідування шокуючої справи: на узбіччі траси, що веде до Кривого Рога, днями було виявлено величезне звалище... хліба. Тисячі батонів різного сорту горою височіли в посадці на краю хлібного поля, де нещодавно збирали врожай. Судячи з дат на фабричних упаковках, хліб сюди вивозився випечений і навесні, й нинішнього літа, й на початку осені. Мешканці сусідніх селищ — Краснопілля та Мирного — вже призвичаїлися годувати дармовими хлібобулочними виробами худобу. Зіпсовані батони везли й несли зі звалища мішками, доки люди, в яких іще не заснуло сумління, не запросили журналістів. Публікація фотознімків у місцевій пресі викликала справжній шок — на хлібне звалище виїхав міжрайонний природоохоронний прокурор Іван Поночовний. Ледве приховуючи хвилювання, він зізнався, що бачить подібне вперше у житті, й видовище це жахливе.

Поки що, за його словами, висновки робити зарано — можливо, до того, що трапилося, мають відношення безпосередні виробники хлібобулочних виробів або торговельна мережа, а можливо, й підприємства громадського харчування. Представники прокуратури взяли на звалищі зразки хліба, щоб відправити їх на експертизу. Як повідомив «Дню» начальник відділу нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства прокуратури Дніпропетровської області Олександр Біленко, до розслідування «хлібної справи» найближчим часом мають долучитися органи внутрішніх справ.

Після встановлення осіб, причетних до вивезення хліба на звалище, буде розглянуто справу про притягнення винних до кримінальної відповідальності. Про адміністративне покарання годі й говорити, оскільки будь-які харчові відходи повинні бути утилізовані згідно з певними правилами. «Ця справа — не зовсім звичайна, — визнав О. Біленко. — Тут, перш за все, вражає моральний бік справи, проте притягнути до відповідальності винних можна, наприклад, за статтею 239 КК України — «Забруднення земель». По-перше, хлібну продукцію вивезли не на офіційне звалище, а викинули з вантажівки у неналежному місці — придорожній посадці. По-друге, хліб упакований у поліетиленові або целофанові мішки, які довго зберігаються в землі й засмічують довкілля». Виявляється, за варварське ставлення до самого хліба покарати, на жаль, не можна; можливо, це питання до законодавців — депутатів Верховної Ради. Адже хай там як, а викидати на звалище хліб у країні, яка пережила Голодомор, — це справжній злочин...