Дніпропетровські вчені «підключилися» до коллайдера

Група вчених із кафедри квантової макрофізики Дніпропетровського національного університету займатиметься обробкою даних, отриманих у ході експериментів на великому адронному коллайдері — наймогутнішому в світі прискорювачі елементарних частинок, офіційна презентація якого відбулася в Швейцарії. Як повідомив на прес-конференції завідуючий кафедрою квантової макрофізики ДНУ, доктор фізико-математичних наук Володимир Скалозуб, незважаючи на те, що Україна не вносила свої кошти на спорудження прискорювача, вітчизняні вчені беруть посильну участь у цьому міжнародному проекті. Вихідці з нашої країни працюють у Європейському центрі ядерних досліджень, а наші наукові центри з Харкова та Запоріжжя постачали кристали. «Дуже приємно, — зазначив В. Скалозуб, — що Україна не стоїть осторонь і задіяна в такому важливому проекті, а вітчизняне напрацювання враховувалося під час створення великого адронного коллайдера». «Зараз, — повідомив учений, — нашу кафедру підключили до абсолютно нової мережі, спеціально побудованої для передачі даних, отриманих із коллайдера, і після його запуску ми займатимемося обробкою отриманих даних».

За словами В. Скалозуба, запуск великого адронного коллайдера, наймогутнішого прискорювача елементарних частинок, — подія надзвичайної важливості. «Це вінець 40-річних досліджень у науці, — пояснив він. — Оскільки в 60—70-ті роки стався якісний стрибок у розвитку фізики — вченим вдалося розробити стандартну модель поля. Запуск коллайдера, будівництво якого почалося 2001 року, дозволить провести експерименти, які раніше були неможливі фізично. Вчені сподіваються, що прискорювач допоможе їм дати відповіді на нерозв’язані поки що питання загальної теорії відносності, квантової теорії поля й не менш важливі питання теоретичної фізики».

Як відомо, 10 вересня нинішнього року фізики з Європейського центру ядерних досліджень здійснили перший тестовий запуск великого адронного коллайдера, направивши пучок протонів по 27-кілометровому підземному кільцю. Повномасштабний пуск коллайдера був перенесений на весну 2009 року, у зв’язку з несподіваними неполадками в механізмі коллайдера. Проте дніпропетровський вчений не вважає їх чимось екстраординарним, оскільки розміри прискорювача та його технічна складність перевершують усе, що досі створювало людство. «Нічого подібного, — зауважив В. Скалозуб, — раніше не було. Запуск коллайдера можна назвати справжнім бумом у фізиці, та й узагалі в історії розвитку всього існуючого. Якщо раніше основні відкриття робилися в ході військових досліджень, то запуск коллайдера — це спосіб розвитку цивілізації без війни».