Добро якісний «вірус» українського патріотизму
1. Ваша перевага над національно-демократичними виданнями, які нині здебільшого послабшали, за винятком хіба що «Українського слова», — в тому, що ви справді європейське, справді демократичне, але ж таки й національне видання. Хай навіть чогось там у вас і бракує, та головне у вас є: той доброякісний «вірус» українського патріотизму, який заряджає на позитив, а не на руїну, переконує, відводить від прірви, змушує думати й діяти.
Дякую вам, що не дали втратити віру людям тоді, коли безвірництво (перед виборами) стало майже тотальним. Ви не Марчука захищали і пропагували, а Україну оберігали від повного знищення, її прийдешнє. Та й нині продовжуєте робити те ж, бо вибори минають, а проблеми залишаються. Тому я кажу: «День» — це моя газета».
3. А що вам треба поліпшити, щоб ця думка не змінилася, а ще більше утвердилася? Для мене це — ваша українська мова. На жаль, поки що вона далекувата від добірності (ні, ні, не вся, але місцями — такі провали!). Пов'язано це, як я розумію, з поспіхом перекладу з російської, чи не так?
5. Про що вам писати? Та про те, що й досі. Ви це чудово вибираєте й робите. Як на мене, то цікаво було б іще більше читати про трансформації в наших партіях, про процеси на правому фланзі і в правому центрі.
Частіше б варто писати про проблеми нашої національної безпеки, хоч, спасибі, ви й так не обминаєте їх.
Із конкретних прохань: зберіться з духом та з матеріалом і розкажіть популярно-аналітично про такий наш живучий, хоч і з непевним статусом, символ, як п'ятикутна зірка. Не кажу вже про іншу, передовсім державну нашу символіку, про яку в різних політичних контекстах не гріх би знову й знову нагадувати людям.
А хіба ви не напишете про те, що дехто провіщає на 4 травня 2000 року всесвітній катаклізм? Добре, що у вас виступає такий шановний і мудрий автор, як професор Володимир Войтенко, — він міг би дати із цього приводу коментар.
Коли б же ще десь на початку вже наступного року ви опублікували ще й інтерв'ю чи статтю Євгена Кириловича Марчука, то взагалі ціни б вам не було! А там, дивись, і самого пана Президента. Здається, ви вже готові до цього.