Друга хвиля

Як чийсь непоганий жарт виглядав той факт, що саме в день затвердження Концепції управління держмайном Господарський суд Києва розпочав процедуру банкрутства компанії «Укргазвидобування», що контролює три чверті українського видобутку газу. Справу порушили за позовом компанії «Укрресурси», якій «Укргазвидобування» заборгувало три мільйони. Сума невелика, і в «Укргазвидобуванні» мають намір домогтися припинення справи, але про шанси можна говорити лише теоретично. Отже, по ходу реалізації Концепції може з’ясуватися, що керувати державі буде, власне, нічим.

За потурання уряду друга хвиля тіньової приватизації остаточно накрила всю Україну. «Цей процес відбувається по всій країні, потрібно негайно вносити зміни до законодавства», — каже заступник голови Фонду держмайна Юрій Гришан. З його слів, до нього дедалі частіше звертаються керівники державних підприємств з проханням захистити від «наїздів» кредиторів. Вони скуповують борги держкомпаній, і через суди вс тановлюють над ними контроль. До речі, скарги з боку керівників стали головною особливістю другої хвилі тіньової приватизації. У доведенні до банкрутства головних персонажів першої хвилі («Донбасенерго», «Луганськобленерго», «Росава») підозрювалися як співучасники директори компаній. Ці версії досі перевіряє Генеральна прокуратура. Нині ж автори тіньових схем навіть не завдають собі зайвого клопоту попередніми контактами з керівниками підприємств-жертв.

8 жовтня керівництво «Дніпроенерго» через агентство Інтерфакс-Україна поширило заяву, що красномовно ілюструє наявну ситуацію. «Наразі йде скупівля боргів, і ми чекаємо позовів на більші суми з боку кредиторів. Прогнозувати ситуацію складно, все залежить від політичної ситуації», — сказало джерело в керівництві компанії. По суті, директорат «Дніпроенерго» вже змирився з банкрутством. І це при тому, що державі в цьому ВАТ належить 76% акцій. Юрій Гришан на запитання про найближчі дії держави щодо збереження контролю над цим підприємством так і не зміг дати зрозумілу відповідь. З його слів, потрібно ухвалювати закони, при чому якомога скоріше. Йдеться про зміни до законів «Про виконавчу службу» і «Про платоспроможність». Юрій Гришан визнав, що на сьогоднішній день Фонд не має ані інструментів, ані чіткої стратегії утримання стратегічних об’єктів у держвласності. Цікаво, що загальна сума боргів «Дніпроенерго» складає понад 2,5 мільярда гривень, а самій енергокомпанії споживачі заборгували 3 мільярди. Та цей позитивний баланс навряд чи буде враховуватися судом при розгляді позовів кредиторів.

Звертає на себе увагу так само й те, що найбільший позов на «Дніпроенерго» вже подала така собі фірма Alfa Capital Investments Limited, зареєстрована в офшорній зоні на Віргінських островах. Сума позову складає 10,4 мільйона гривень. Безумовно, за легальної приватизації «Дніпроенерго» такого сумнівного походження компанія просто не була б допущена до торгів, не маючи статусу промислового інвестора. Нині ж вона має всі шанси одержати в управління суперприбуткову компанію, причому не проходячи через конкурс ФДМ, а відтак не розкриваючи детальної інформації про своїх засновників.

До речі, генеруючі компанії, згідно з планами держави, планувалося приватизувати 2002-го, а то й 2003 року. Наразі ж через процедуру банкрутства вже пройшли одна генеруюча і одна розподільна енергокомпанія. За таких умов легальні конкурси просто втрачають сенс. Навіть якщо Фонд держмайна доведе справу до офіційної приватизації цих об’єктів, не виключено, що вони стануть жертвами позовів кредиторів саме у вирішальний момент. Прецедент уже є. «Рівнеазот» було збанкрутовано якраз між підписанням угоди про купівлю- продаж держпакету акцій цього підприємства між ФДМ і дочірньою структурою РАТ «Газпром». У результаті росіяни й досі не переказали грошей, а суди остаточно заплуталися в апеляціях усіх сторін.

Тіньова приватизація вигідніша покупцеві, аніж легальна. Але те, що вона набирає в Україні дедалі більше обертів, свідчить про те, що вона вигідна й декому з боку продавців. Юрій Гришан упевнений, що автори тіньових схем мають заступників у Верховній Раді. Тільки цим, з його слів, можна пояснити блокування законопроектів, покликаних зупинити нинішню сваволю в приватизації. Ці проекти було подано на розгляди в парламенті ще влітку, але вони й досі припадають пилом у канцелярії. Значно актуальнішими питаннями для депутатів нині є законопроекти, пов’язані з виборами. Причому відсутність обмежень для тіньової приватизації, мабуть, також входить у передвиборчі плани більшості політико-фінансових груп в Україні.