«Друге повернення Джеймса»
«Джеймс дуже хотів надрукувати свою книжку тут, в Україні. На жаль, презентую її вам я, його немає. Але, думаю, це друге повернення Джеймса в Україну: через ці книжки, його працю, його соратників, через те, що він нарешті достукався до глибин ваших сердець і вашого розуму», — такими словами розпочала презентацію, що відбулася вчора у рамках XV Львівського форуму видавців, книжки «Джеймс Мейс: Ваші мертві вибрали мене» Наталя Дзюбенко-Мейс. Разом із дружиною Мейса презентував книжку автор однієї із книжок «Бібліотеки «Дня» — «За что он нас уничтожал» — Станіслав Кульчицький. Львівською «прем’єрою» починається серія презентацій у багатьох містах України, що будуть приурочені до 75-річчя Голодомору 1932—1933 років. «День» уже писав про те, що ця книжка, що входить до бібліотеки газети, — унікальне і фактично перше зібрання на 670 сторінках наукових та публіцистичних робіт відомого американського вченого, дослідника українського Голодомору Джеймса Мейса. Проте, за словами Наталі Дзюбенко-Мейс, і це ще не повна збірка величезного доробку автора. Книжка видана коштами редакції «Дня». В планах редакції — переклад видання декількома іноземними мовами. Вже сьогодні на книжку поступають замовлення з державних та недержавних структур усіх регіонів України.
Як справедливо було зазначено під час презентації, сьогодні публікаціями про Голодомор нікого не здивуєш, на виставці представлено чимало книжок на цю тематику. Інша справа — 1990-ті роки. Тоді мало хто хотів чути й знати правду про Великий Голод. Американець Джеймс Мейс, співпрацюючи з «Днем», першим торував шлях нелегкого дослідження трагічної сторінки історії України. Проте в книжці зібрані не лише його роботи за тематикою Голодомору. Це виступи Джеймса на різні актуальні (часто й нині) суспільно-політичні теми.
У Львові дуже добре знали Мейса. Львів’янка Наталя Дзюбенко-Мейс неодноразово привозила його сюди. Тому на презентацію прийшло чимало друзів професора. Серед них — головний редактор журналу «Універсум», львівський письменник Олег Романчук, відомий львівський підприємець Олександр Дзюбенко, письменники Ярослав Павлюк, Юрій Гургула та львівський дослідник радянських репресій Віталій Процик.
Нагадаємо, що «Бібліотека газети «День» нещодавно отримала рекомендацію Міністерства освіти і науки для використання в якості допоміжної літератури в навчальному процесі середньої школи. Серед книг «Бібліотеки» видання англійською, польською, румунською мовами.
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, професор:
— Як історик Джеймс підходив до досліджуваних проблем з історичної глибини. І це було цікаво й переконливо. Весь його доробок тепер у цій книзі. Все це за рахунок газети «День», яка не лише реалізує тираж книг, а, частіше за все, дарує їх організаціям, які зацікавлені у виданнях. Сподіваюся, що ця книга матиме свій англомовний відповідник.
У своєму звіті американському Конгресу по Голодомору Джеймс Мейс указав: «Використання харчів як політичної зброї деспотичними режимами не відійшло в минуле». І добиваючись того, щоб світ визнав Голодомор, він саме це мав на увазі — урок для України. Хоча він корисний і для Росії, і для Венесуели, і для інших країн. На жаль, з обговорення на черговій сесії Генеральної Асамблеї ООН питання українського Голодомору не зняте, а відкладене на рік. І хоч тоді не буде круглої дати, з якою можна було б пов’язати це питання, ми зробимо все, щоб розказати світу, що трапилося в Україні взимку 1932 – 1933 років. Ми зможемо це зробити завдяки книжковому виданню публіцистики Джеймса Мейса газети «День».
Петро КРАЛЮК, професор, проректор Національного університету «Острозька академія»:
— У нас зараз багато липових Героїв України. А людина, яка справді є героєм України, на превеликий жаль, цієї нагороди не удостоєна. Коли говоримо про постать Джеймса Мейса, у мене виникає така думка. Уявіть собі 1990-ті роки. Україна в глибокій кризі, ніхто не знає, чи ми вийдемо з неї. Американець приїжджає в Україну, оселяється тут і працює на благо цієї країни. Ганьба нам, що не ми підняли свою ж проблему, проблему Голодомору. Першою її почала досліджувати людина не української крові. Завдяки Джеймсу тема Голодомору почала звучати в ЗМІ, її почали досліджувати. В той час для більшості українців це був нонсенс. Що казати, якщо до сьогодні багато наших співвітчизників факту Голодомору не визнає. Мейс жив Україною, і ця книга — наша невелика данина справжньому Герою України.
Олександр ДЗЮБЕНКО, близький друг Джеймса Мейса:
— Поки існував Радянський Союз, американці були зацікавлені в досліджені Голодомору. Як тільки СРСР розпався, потреба в дослідженнях Мейса в США відпала. Джеймс не був багатою людиною, він приїхав в Україну з дуже обмеженими фінансами. Проте він привіз із собою знання про Голод в Україні. І тут Мейс для наших чиновників — як настирлива муха. Він вперто друкував і друкував статті про Голодомор. Я добре пам’ятаю обурення багатьох нардепів на публікації Джеймса. І те, що сьогодні Голодомор визнаний в Україні, — в першу чергу його заслуга. Відновлення історичної пам’яті — це те, що об’єднає українців. Він робив свою справу в Америці, він продовжив її в Україні. Це був його життєвий поклик...
