Два саміти
Особливістю нинішнього саміту СНД називають, по-перше, його «двоформатність», а по-друге, те, що учасники зустрічі окреме місце відводять питанню боротьби з тероризмом. «Двоформатність» полягала в тому, що в рамках саміту СНД відбулася також зустріч лідерів країн-учасниць Єдиного економічного простору. Обговорення питання боротьби з тероризмом заплановане на сьогоднішній день, коли відбудеться засідання президентів Співдружності. Міністри закордонних справ країн СНД розглянули пропозиції щодо реформування органів Співдружності та схвалили звернення про реформування ОБСЄ. Глави зовнішньополітичних відомств вважають, що нагальність змін у структурах СНД пояснюється «сучасними геополітичними реаліями, зокрема зростанням терористичної загрози», повідомляє Інтерфакс-Україна. З приводу звернення до ОБСЄ український міністр Костянтин Грищенко підкреслив, що воно «сформульоване через позитив», у ньому не міститься критики ОБСЄ. Планується, що сьогодні на саміті СНД буде прийнято заяву в зв’язку з останніми терактами в Росії. Джерело в адміністрації президента Росії відзначило, що Володимир Путін проінформує лідерів СНД про те, «що робиться і буде робитися» в Росії для боротьби з тероризмом, повідомив ІТАР-ТАРС. Лідери СНД у своїй заяві «піддадуть рішучому засудженню безпрецедентні за своєю жорстокістю і цинізмом терористичні атаки на цивільні об’єкти». Питання «про подальший розвиток співпраці країн Співдружності з протидії загрозам безпеки і стабільності у світлі документів, прийнятих СНД, ОБСЄ і ООН», є першим пунктом порядку денного лідерів Співдружності.
Учора в столиці Казахстану закінчилися два саміти. Але при цьому, попри очікуваний раніше крен в антитерористичну тематику, домінували все ж економічні питання. На засідання ради глав держав-учасниць Єдиного економічного простору (ЄЕП) президенти Росії Володимир Путін, Казахстану — Нурсултан Назарбаєв, України — Леонід Кучма та Білорусі — Олександр Лукашенко розглянули хід реалізації домовленостей, досягнутих під час зустрічі глав держав-учасниць ЄЕП 24 травня 2004 року в Ялті, перелік міжнародно-правових та інших документів, що підлягають узгодженню та підписанню державами-учасницями ЄЕП в першочерговому порядку. Сторони обговорили питання переходу на єдині принципи стягування ПДВ у взаємній торгівлі, спрощення порядку пересування фізичних осіб через внутрішні кордони держав-учасниць ЄЕП. Ці документи спрямовані на уніфікацію механізмів митно-тарифного регулювання (передбачають запровадження єдиного порядку стягування експортного мита, єдиних правил квотування, ліцензування та застосування захисних заходів у взаємній торгівлі). Україна сподівається, що до кінця нинішнього року розроблять проекти міжнародно- правових документів, які мають скласти основу нормативної бази Єдиного економічного простору, заявив Президент України Леонід Кучма. Він високо оцінив рішення Росії про перехід на нульову ставку ПДВ при експорті до країн СНД нафти, газу, газового конденсату. Разом із тим, Президент наголосив, що на цю проблему не треба дивитися лише з фінансового погляду. «Поступове зняття бар’єрів у взаємній торгівлі сприятиме збільшенню товарообігу та вирішенню цих проблем», — сказав він.
Президент також висловив переконання в правильності рішення про розгляд на засіданні в середу питання про спрощення порядку пересування фізичних осіб через внутрішні кордони держав-учасників ЄЕП. Він відзначив, що чинний порядок пересування — «це гальмо в розвитку наших торгових відносин».
Л. Кучма також запропонував тимчасово не застосовувати додаткові тарифні та нетарифні обмеження, а також нові додаткові вилучення у взаємній торгівлі країн-учасниць ЄЕП. «Ми з вами поставили головну мету — рухатися до зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Тому додаткові внесення (до переліку вилучень), якщо й можливі, то лише за умови обов’язкового проведення взаємних консультацій», — наголосив Л. Кучма. Він також висловився за поглиблення співпраці в космічній сфері й, зокрема, спільне створення ракетно- космічної корпорації. «У нас є всі можливості, щоб створити єдину могутню корпорацію, транснаціональну, яка могла б на рівних боротися з такими самими міжнародними організаціями».
Ще одним перспективним напрямом співпраці в рамках ЄЕП Л. Кучма назвав інтеграцію транспортних систем держав-учасниць. «Я сьогодні не кажу про єдиний тариф, я кажу, що ми разом повинні подивитися на раціональне використання наших транспортних систем», — сказав він, зазначивши, що з відкриттям Україною каналу «Дунай—Чорне море» їй вдалося сильно скоротити витрати на транспортування вантажів. Iз його слів, це дозволило скоротити витрати й Росії. Президент закликав країни ЄЕП об’єднати свої ресурси для розвитку транспортної сфери держав-учасниць.
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович підписав на засіданні Ради глав уряду СНД 23 документи. Серед них такі важливі для економіки, як «Про вирішення деяких питань, що негативно впливають на багатосторонню торгово- економічну співпрацю в рамках СНД», про делегування повноважень економічній раді СНД на прийняття остаточних рішень щодо окремих проектів документів від імені Ради глав уряду СНД, концепція міжрегіональної та прикордонної співпраці держав-учасниць СНД, а також концепція узгодженої транспортної політики держав-учасниць СНД на період до 2010 року (останній — iз застереженням, що цей документ діє на території України в рамках національного законодавства). Крім того, Україна підписала документ про підготовку проекту плану спільних заходів держав- учасниць СНД до 20-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Водночас на саміті не було «одобрямсу». Українська сторона не підписала концепцію співпраці та координації діяльності держав-учасниць Співдружності у валютній сфері, угоду про створення резерву ресурсів і їхнє ефективне використання для забезпечення стійкої роботи енергетичних систем держав СНД, документ про раду постійних повноважних представників держав СНД. Україна також не підписувала документи, які стосуються військово-економічної співпраці країн СНД й інших питань.
Засідання глав уряду розпочалося з уже традиційної критики СНД, що все ще не стала ефективним механізмом забезпечення взаємовигідного партнерства її учасників. Голова цього органу, прем’єр- міністр Молдови Василь Тарлєв зазначив, що Співдружність «слабко виконує домовленості щодо формування в СНД зони вільної торгівлі, заходи із гармонізації господарських законодавств i узгодження зусиль в інших сферах економічної діяльності». З його слів, глави уряду СНД неодноразово висловлювалися за об’єднання зусиль для поетапного усунення бар’єрів у взаємній торгівлі, створення ефективної розрахункової системи, формування відповідної правової бази, що дозволяє з урахуванням загальноприйнятих у світовій спільноті правил, у тому числі в СОТ, забезпечити добросовісну конкуренцію на національних ринках.
В. Янукович був не такий песимістичний, як його молдавський колега. Прем’єр заявив на спільній прес-конференції глав уряду країн Співдружності в Астані про те, що створення зони вільної торгівлі в рамках СНД можливе вже в 2005 році. З його слів, рішення щодо стягування ПДВ в країні призначення, яке прийняла Росія, відкриває великі перспективи для створення зони вільної торгівлі в найближчий час. А окреслені тенденції із поглиблення регіональної співпраці на тлі високого зростання економік країн СНД створюють абсолютно нові умови. Янукович закликав колег працювати над створенням реальних механізмів цієї співпраці.
