Дике зростання

Українські банки тим часом продовжують демонструвати надзвичайно бурхливе зростання кредитної активності. За підсумками 2002 року, обсяг активів виріс на 34,5%, і тепер сума інвестованих банками коштів становить 64 мільярди гривень. Цікаво, що наша економіка проковтнула такий жирний шматочок з апетитом зголоднілого жебрака, і в результаті показала зростання ВВП всього лише на 4,1%. Інакше кажучи, була б вартість кредитів нижчою, українські підприємства із задоволенням взяли б у банків у позику ще більше. Парадоксально, що при такому різкому зростанні обсягів банківських інвестицій частка проблемних позик у кредитному портфелі знизилася з 5,8% до 4,5%. Банкіри пояснюють цю тенденцію більш скурпульозним відбором позичальників, але очевидно, що такою банальною причиною ця надто загадкова тенденція не пояснюється.

Вкрай дивною тенденцією для економістів став і сам факт перевищення майже в 10 разів темпів кредитування над зростанням ВВП. Економічна теорія визначає цю ситуацію як надто небезпечну. Виходить, що економіка може просто не встигнути переварити і віддати всі кредити. Але реальність виглядає з точністю до навпаки, на що вказує вже згадане підвищення якості позик. Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко пояснює цю загадку просто: «Українська економіка працює поза будь-якими теоріями». На його погляд, економіка, яка наполовину знаходиться в тіні, створює стільки перекосів, що за даними офіційної статистики судити про ті чи інші тенденції дуже складно.

«Дикі» темпи зростання підтверджує і показник нарощування банками власного капіталу. Цей показник за рік збільшився на 27% і перевищив 10 мільярдів гривень. Значні капітали, контрольовані власниками українських банків, знаходяться в офшорах, причому за деякими даними, обсяг цих коштів значно перевищує суми, декларовані в Україні. Ну а за обсягом капіталу, що офіційно декларується, українська банківська система знаходиться на передостанньому місці в Європі. Багато в чому це пояснює природу «вибуху», що спостерігається .

Середня кредитна гривнева ставка комерційних банків у 2002 році поменшала з 27,4% до 19,5%. Протягом року уряд чинив тиск на банкірів з метою привести кредитну ставку у відповідність з темпами інфляції (— 0,6%) і курсової динаміки на валютному ринку (+0,6%). Банкіри пояснюють відносно високу кредитну ставку значними політичними ризиками, а також дорожнечею ресурсів, що залучаються у населення. Голова правління банку «Ажіо» Станіслав Аржевітин вважає, що дійові заходи із здешевлення кредитів комбанків може прийняти лише НБУ.

А поки вливає гроші в економіку НБУ переважно шляхом інтервенції на валютному ринку. Обсяг грошової маси, таким чином, минулого року було збільшено більш ніж на 40%. Незважаючи на таку бурхливу емісійну активність, економіка проявляє ознаки стагнації, що проявляються в нульовій інфляції цін виробників. Причина цього загадкового явища, мабуть, криється в значних перекосах, що характеризують співвідношення обсягів легальної і тіньової «офшорної» економіки, а також значної частки активів, що зберігаються поза державним контролем не в гривнях.

Банківська система все ще вважає за краще використовувати механізми мінімізації оподаткування. Сумарний показник прибутку 134 банків, що входять до Асоціації українських банків, після сплати податків становив 620 мільйонів гривень. Це означає, що прибутковість активів комерційних банків, що декларується, складає близько 1% на рік. Звичайно, насправді цей показник значно вищий.

Банки традиційно є передвісниками тенденцій, які відбуваються у всій економіці. Бурхливі темпи зростання банків визначалися процесом часткової легалізації капіталів, збільшенням грошової маси, завершенням первинного перерозподілу власності. Водночас фінансова система країни залишається багато в чому криміналізована. Небажання власників капіталу зберігати гроші в Україні пояснює майже сенсаційні перекоси, які спостерігаються в розвитку банків. Стабільність валютного курсу і цін вказують на присутність у країні ринкових саморегуляторів. Але істинні показники нинішнього фінансового балансу нікому невідомі, оскільки реальні результати діяльності банків, як і всіх суб’єктів господарювання в Україні, не оприлюднюються.