Ефект зараження агресією

Кривава трагедія в німецькій школі «Альбертвіль» буквально приголомшила весь світ. Убивство дев’яти учнів і трьох викладачів, яке сталося позавчора в цьому учбовому закладі, поставило педагогів, політиків і психологів Західної Європи і США перед фактом — заходи, що вживаються щодо запобігання таким інцидентам неефективні, в школах стріляють дедалі частіше. За словами канцлера Німеччини Ангели Меркель «те, що відбулося не піддається поясненню. Те, що трапилося шокувало Німеччину, і вся країна переживає глибоку жалобу». Президент Німеччини Хорст Келер також висловив глибоко співчуття жертвам кривавої бійні. «Ми відчуваємо себе глибоко пов’язаними з вами в ці важкі часи» — заявив він. Як повідомляє France Presse, вчорашній день було оголошено в Німеччині днем жалоби по загиблих внаслідок стрільби. «Це день скорботи для всієї країни. Усіма думками ми разом із сім’ями та близькими загиблих. Ми думаємо про вас і не перестаємо молитися», — цитує агентство слова канцлера ФРН Ангели Меркель.

А експерти тим часом сушать голови, аналізуючи можливі мотиви, які підштовхнули 17-річного Тіма Кречмера влаштувати бійню в школі невеликого німецького містечка Вінненден. Нагадаємо, що підліток застрелив дев’ятьох школярів і трьох учительок, які намагалися своїми тілами закрити дітей від куль. Після цього він залишив будівлю школи і потім протягом кількох годин успішно ховався від поліції. Уже на вулицях міста вбивця встиг застрелити трьох чоловік на вулиці, поки нарешті не загинув у перестрілці з співробітниками правоохоронних органів. Як тільки була встановлено особистість підозрюваного в масовому вбивстві, у будинку батьків підлітка провели обшук. Поліцейські знайшли у батька й матері Кречмера 17 одиниць вогнепальної зброї. Проте, всі вони були придбані на легальних підставах.

Які були мотиви вбивці, точно неясно. За словами знайомих, Кречмер нічим не відрізнявся від своїх однолітків. Інцидент викликав у Німеччині жваву громадську дискусію, повідомляє німецьке агентство DPA. Під час неї звучать вимоги залучати до роботи з учнями дедалі більше шкільних психологів і краще вивчати мотиви, які підштовхують молодь до того, щоби брати в руки зброю і бездумно стріляти по людях. «Передусім, ми маємо пояснювати вчителям і учням, як поводитися в таких випадках. Нам потрібно зробити відповідні висновки», — заявила німецький федеральний міністр з питань сім’ї і молоді Урсула фон дер Лайєн.

Події у Віннендені сколихнули Німеччину. Нагадаємо, що останнє подібне масове вбивство сталося в цій країні майже 7 років тому, коли в квітні 2002 року 19-річний молодик застрелив 13 вчителів школи, з якої його вигнали, а також двох колишніх однокласників і поліцейського. У липні 2003 року 16-річний учень застрелив викладача, а потім покінчив із собою в місті Кобург на півдні Німеччини. А в листопаді 2006 року 18-річний випускник школи на заході Німеччині, озброєний вибухівкою і автоматичною гвинтівкою, відкрив вогонь, поранив 11 чоловік, після чого покінчив життя самогубством.

Те, що сталося в Німеччині має примусити замислитися і українських політиків над тим, чи своєчасна й доцільна пропозиція вільно продавати українцям зброю. Про те, які уроки з цього інциденту має для себе винести наша країна, в коментарях «Дня».

КОМЕНТАРI

Віктор НЕБОЖЕНКО, директор Соціологічної служби «Український барометр»:

— Це результат роботи засобів масової інформації, телебачення, сьогоднішніх комп’ютерних ігор, інтернету. Всі варіанти агресивної поведінки підлітки опрацьовують тисячі разів, їм залишається лише одне — взяти справжню зброю та зробити те саме зі своїми однолітками. Віртуальна реальність комп’ютерних ігор і фільмів, в яких присутнє насильство, негативно впливає на формування свідомості підлітка. Вони вже не можуть розрізнювати реальне та нереальне, це дезорієнтує підлітків і вони доходять до таких страшних злочинів. Мені здається, що ані Німеччина, ані будь-яка інша країна не знає, як із цим боротися. Минуть десятиріччя, поки буде вжито якихось системних заходів. Я повторюю, що електронна культура зараз формує таких особистостей. Коли людина тисячу разів стріляє в комп’ютерній грі, вона перестає бачити різницю між життям і смертю, між грою та злочином. Те, що потім таких людей оголошують психічно ненормальними, неправильно. Захід пожинає плоди потужної віртуальної культури. І річ не у психіці, річ у сьогоднішній масовій культурі, яка зробила дуже хиткою межу між віртуальною реальністю та життям. Я вважаю, що виходу з цієї ситуації поки що немає.

Олена ЛІЩИНСЬКА, старший науковий співробітник, докторант Інституту соціальної та політичної психології АПН України:

— Існує таке поняття, як невмотивована агресія, вона працює за принципом міни уповільненої дії, й ніхто не може знати, які чинники можуть спонукати людину до таких вчинків. У нас теж мають місце явища, які є наслідком накопичення агресії, тільки вони проявляються в інший спосіб, адже вільного доступу до зброї в нас немає. Ще одним чинником, який штовхає до насильства, є ефект зараження. У людини накопичується агресія до зовнішнього світу, коли здається, що всі вже замучили, і врешті-решт все робиться так, як це колись було зроблено. Наприклад, якась людина вчинила такий злочин, і це стало відомо завдяки пресі, а інша людина в умовах накопичення невдоволення життям повторить відомий сценарій. Також мають місце певні граничні розлади психіки — соціопатія, психопатія. Люди, які мають такі розлади, схильні винуватити в своїх негараздах інших людей, а не шукати причину в собі.

Що стосується нещодавно озвученої пропозиції озброювати українців і запровадити вільний продаж зброї, то я не вбачаю в цьому зв’язку з подібними масовими вбивствами. Не думаю, що ці явища можуть бути так сильно між собою пов’язані. Річ у тім, що в українських психопатів достатньо можливостей, щоб виявляти свою агресію і без зброї. Через це зовсім не потрібно позбавляти нормальних людей можливості захищати себе там, де ніхто їх не захищає.