Empty Title

Вода, безперечно, ресурс відновлюваний, однак далеко не нескінченний. І у зв’язку із зростаючим дефіцитом води внаслідок антропогенного забруднення в дуже навіть недалекому майбутньому можливі прецеденти міждержавних конфліктів за контроль над джерелами прісної води. Такий аж ніяк невтішний «вирок» людству винесли вчені на конгресі з водних проблем чорноморського регіону «Чиста вода — 2001», який учора відкрився в Києві. З 261 найбiльших річок свiту (багато з яких забезпечують водою відразу декілька країн), 60% вод, що використовуються, доступні лише 40% жителів цих держав. Так що на фоні гострої недостачі на всіх ресурсів «джерела життя», фахівці не виключають можливість економічних спекуляцій, пов’язаних з їх розподілом.

Загалом, вміст прісних вод на планеті становить 3%, переважна частина з яких «зберігається» в Арктиці й Антарктиці. Так що в результаті людству доводиться задовольнятися 0,06% цих запасів, які в ХХ столітті в доповнення до всього стали техногенним («обробленими» хімічними речовинами), зазначив Директор Інституту колоїдної хімії і хімії води Владислав Гончарук.

І проблема ця з кожним роком через активну діяльність людини стає все більш актуальною. На думку вченого, прийшов час розробляти безхлорні технології дезинфекції води, виключати з ГОСТів усіх країн такі положення, як гранично допустимі норми пестицидів або диоксинів (які, внаслідок обробки води на станціях, потрапляють у питну воду). Останні, до речі, за токсичністю в мільйони разів перевищують ціанистий калій, мають психотропну дію і вражають нервову систему людини. Як тимчасову альтернативу В.Гончарук бачить використання більш чистих, без «чужорідних» хімічних включень, підземні води з артезіанських свердловин. Однак вчений підкреслив, що їх бездоганність, «завдяки» впливу техногенних чинників, також відносна.

Щодо, власне, чорноморського регіону, учасники конгресу (члени Організації чорноморської економічної співпраці) підкреслили, що антропогенне навантаження досягло критичного рівня, а процес омертвіння глибинних вод, пов’язаний з підвищенням рівня сірководню, з кожним роком посилюється. Ступінь забруднення Чорного і Азовського морів перевищує рівень усіх регіонів Середземноморського басейну.

За словами голови української делегації ОЧЕС Олександра Пухкала, причини неефективного рішення чорноморських проблем стандартні. Перша з них — «класична» нестача фінансування, хоча браку в перспективних розробках з очищення Чорного моря і бажання вчених працювати над рішенням проблеми не відчувається. Друга — «байдужість» тих держав, які не є країнами причорноморського регіону, однак беруть активну участь у забрудненні. Щоб не бути голослівними, вчені привели статистичні дані: з 57400 тонн річних викидів на частку Дунаю, що впадає в Чорне море, припадає 53 300 тонн.

ДО РЕЧI

Як повідомив президент Національної академії наук України Борис Патон, рішенням Ради міністрів закордонних справ країн-членів Організації Чорноморської економічної співпраці (ОЧЕС), на базі Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А. Думанського НАН України, буде створено міжнародний центр з вивчення забрудненості води Чорноморського басейну. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, в рамках відкритого конгресу країн-учасниць ОЧЕС пройде засідання інаугураційної ради щодо створення Центру. Крім цього, на форумі також буде обговорюватися стан рівня забрудненості вод Чорноморського басейну і визначення найбільш пріоритетних напрямів роботи майбутнього Центру.

Генеральний директор Міжнародного центру чорноморських досліджень (Греція) Яніс Папаниколау впевнений, що «регіональна співпраця є єдиним розв’язанням таких масштабних проблем, ускладнених до того ж перехідним становищем в економіці багатьох країн у цьому регіоні». Він також дав високу оцінку науковому потенціалу України і висловив надію на можливе майбутнє співробітництво з українськими вченими і в інших напрямах.