Ескалація

Учора в Судаку, невеликому курортному містечку в південно- східному Криму, біля пам’ятника жертвам депортації в центрі міста пройшов масовий мітинг кримських татар. За різними оцінками, в ньому взяли участь від 600 до 800 репатріантів із Судака, Сімферополя та інших регіонів автономії. Учасники мітингу тримали плакати з написами: «Ні — розпродажу землі!», «Припинити цькування кримських татар!», «Землі Судака — для судакців!», «Козацтво в Криму — знаряддя політики». Оратори виступали проти козачих громад у Криму, обурювалися порушеннями прав депортованих. Ця подія показала, що багато які суперечності серед мешканців Криму сьогодні можуть стати причиною для масштабних конфліктів.

Стурбованість подіями в Судаці, тенденцією до загострення міжетнічних суперечностей висловила напередодні Президія Верховної Ради АРК. Вона зажадала від Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України вжити заходів щодо нормалізації обстановки. У прийнятій ухвалі члени президії за пропозицією заступника голови Василя Кисельова викреслили слова про те, що в Криму спостерігається «загальне підвищення рівня громадянської згоди», навпаки всі говорили про наростання ворожнечі та протистояння. В ухвалі записали: «Намітилася стійка тенденція до виникнення й загострення міжетнічних суперечностей». Міський голова Судака Леонід Шремф говорив, що мешканці в місті тримаються групами: слов’яни — окремо, татари — окремо, що учні в школах також групуються за національністю, що «між нами з’явилася глибока прірва». «Навіть до війни такого не було,— говорив виходець із Судацького регіону депутат Євген Михайлов. — Мої батьки жили з татарами дружно та мирно». «Така обстановка в Судацькому регіоні, — говориться в ухвалі президії, — сприяє поширенню нездорових етнопсихологічних стереотипів і бар’єрів у масовій свідомості, веде до порушення законності та правопорядку, утрудняє дії влади щодо дотримання прав людини...» Президія ВР Криму прийняла ухвалу вже в лютому провести спеціальні депутатські слухання про міжнаціональні стосунки в Криму за участю всіх національних громад.

У чому ж причина того, що в Криму знову заговорили про міжнаціональні конфлікти? Природно, що ухвала міліції заарештувати кримського татарина Ісмета Салієва, який конфліктував у селі Сонячна Долина з росіянином Володимиром Махнаковим саме в переддень головного релігійного свята, — не оптимальне рішення, однак це не є порушенням закону. Заступник начальника кримської міліції Валерій Середенко сказав, що розслідування справи не можуть закінчити через те, що Салієв не приходить до міліції разом із адвокатом, а ходять вони лише окремо. У той же час Валерій Середенко сказав, що недільні події в Судаку було «безперечно, інспіровано, підготовлено, створено штучно». На його думку, деякі кримськотатарські політики використовують цю ситуацію для своєї вигоди.

На жаль, у Криму зараз ситуація така, що досить незначного приводу, щоб протистояння переросло на гострий конфлікт. На засіданні голова Верховної Ради Борис Дейч говорив: «Ситуація, яка склалася в Судацькому регіоні, підійшла до тієї критичної межі, коли лише констатацією того, що відбувається, не обійдешся. На превеликий жаль, порушення земельного законодавства набули в регіоні масового некерованого характеру. При цьому в акціях із самозахоплення землі беруть участь представники як кримськотатарського народу, так і представники інших національностей. Ситуація погіршується залученням до таких акцій мешканців степових районів Криму і захопленням прибережних ділянок... Силове розв’язання, помножене на невирішеність маси інших питань, викликає тривогу у населення, породжує міжнаціональну напруженість. У такій ситуації будь-яка НП, будь-то бійка в барі, чи з’ясування стосунків у спортзалі, вмить набувають національного забарвлення, яке з готовністю використовують різні політичні сили, роздмухуючи конфлікти листівками, провокаційними закликами, мітингами, пікетами, які перетворюються на облогу міліції... Маю прямо сказати, що ні влада, ні правоохоронні органи, суди, виконавчі служби виявилися не готовими до подібного силового розвитку подій. Ситуація в регіоні підійшла до тієї критичної межі, за якою біда!..»

Глава уряду Сергій Куніцин, члени Президії ВР АРК Володимир Кличников, Анатолій Коцеруба, Василь Кисельов, підкреслювали, що силовими заходами встановити порядок не вдасться, потрібна постійна робота органів влади на місцях із населенням, а головне — рівне і законне ставлення їх до мешканців, незалежно від національності. Сергій Куніцин нагадав присутнім, що «злочинність не має національності» й виступив проти ведення підрахунків, адже нещодавно був випадок, коли росіяни вбили цілу татарську родину з шістьох осіб. Такі підрахунки не мають реального зв’язку з докорінними причинами міжнаціональних суперечностей. Справді, на думку багатьох, замість руху до злагоди серед мешканців Криму, багато хто з політиків намагається використати реальні суперечності і хиби для розпалювання конфлікту. З одного боку, виступи кримських татар, на думку президії, стимулює мілі- меджліс і меджліси на місцях. З іншого боку органи місцевої влади в містах роздають землі та можливості для бізнесу — дозволи на торгівлю, на будівництво, на перевезення — начебто за негласною національною ознакою, своїм — усе, а кримським татарам або нічого, або якісь дрібниці, що ставить людей у безвихідне становище.

З таким проявами несправедливості місцевої влади люди вже стали боротися самостійно: наприклад, у Партеніті проведено референдум, на якому селищного голову Костянтина Попандопуло відкликано з посади. У той же день мешканці селища Краснокам’янка гурзуфському селищному голові Вікторові Гамалю дали місячний «іспитовий термін». Мешканці селища створили Раду самоврядування.