Фабрика отруєнь...

Темою номер один у країні стало масове отруєння дітей. Нагадаємо, зав’язка цієї безпрецедентної історії сталася в п’ятницю вночі. У Києві до інфекційних відділень лікарень надійшли 138 дітей у віці від 6 місяців до 2 років. На прес-конференції, яку оперативно зібрали з цього приводу, головний санітарний лікар України Ольга Лапушенко заявила, що, за попередніми даними, причиною отруєння стали молочні продукти, виготовлені на фабриці-кухні №1, які розповсюджували містом через мережу роздавальних пунктів. За її словами, криза вже минула, і в більшості випадків хвороба має легку та середню форми перебігу. Пізніше ситуація отримала несподіваний розвиток. Масове отруєння дітей зафіксували також у Харкові, Харківській та Одеській областях, куди за всього бажання не могла надійти продукція Київської фабрики- кухні. Проте причина — все ті ж самі молочні продукти. За останньою інформацією, в Харкові захворіли 202 дитини, 130 із них госпіталізовано. В Одеській області обійшлося меншими жертвами — «під роздачу» потрапили 12 дітей, 10 з яких із діагнозом «гастроентероколіт» доставили до лікарні.

Але якщо з інцидентами у Харкові й області вже також більш-менш розібралися — лабораторні дослідження виявили в продуктах дизентерійну паличку, — то щодо столичної ситуації поки що існує більше запитань, ніж відповідей. Як стверджують у МОЗ, триває розслідування. Епідеміологи вникають у деталі виробництва продукції фабрикою-кухнею, а також порівнюють результати аналізів дітей із лабораторними пробами сиру та кефіру. Водночас кількість госпіталізованих столичних малюків постійно зростає — за останніми даними, у стаціонарі перебувають уже 238 дітей. Попри те, що міністерство працює в режимі надзвичайної ситуації, за твердженнями очевидців, лікарні з потоком потерпілих впоратися не в змозі. Наприклад, як розповідає батько дитини, госпіталізованої в п’ятницю в дитячу лікарню № 9, там досі не знайшли можливості зробити аналізи. Більш того, ситуація ніяк не вплинула на графік вихідних медперсоналу — в суботу-неділю, зі слів батьків потерпілих дітей, про маленьких пацієнтів піклувалися хіба що чергові медсестри.

Схоже, передбачити наслідки події повною мірою поки що складно. Тим більше, що інциденти примусили фабрики-кухні, зокрема київську та харківську, піти в підпілля. А саме — уникати контакту з журналістами, посилаючись на шалену зайнятість. Очевидне сьогодні лише те, що кількість «клієнтів» таких закладів істотно поменшає. Лежачи зі своїми дітьми в лікарнях, мами категорично заявляють: «Краще повернутися в минуле і «налагоджувати технологічний ланцюжок» на кухні вдома, ніж ще раз наражати дитину на такий ризик». Тим більше, що вже не вперше молочні кухні примушують засумніватися в якості їхньої продукції. Два роки тому 24 дитини отруїлися продуктами кухні столичного Подільського району. Згодом їм поставили діагноз «ентеровірусна інфекція».

Уже минулого літа, не чекаючи, поки вдарить грім, забили на сполох батьки. Роздуті кришечки на упаковках сиру та кефіру привели їх до столичного Управління із захисту прав споживачів. Тоді фабрика відреагувала на скарги досить спокійно: «Виробництво в нас суперстерильне і холодильники прекрасні, то ж зіпсованою продукція не могла бути навіть теоретично». До того ж обсяги виробництва фабрики визначає виключно попит, тому строки придатності дитячого харчування — завжди в нормі».

Примітно, що нинішній інцидент був певним чином прогнозованим. Ще в березні санепідемстанція проводила перевірку горезвісної фабрики-кухні та склала акт про порушення. Претензії виникли до технологічного режиму виготовлення, зокрема на одному з етапів продукти виготовляли вручну. Причини подібних порушень багаторазово озвучувало керівництво нині закритої фабрики-кухні. Насамперед, у госпрозрахункового підприємства виникали чималі фінансові труднощі. Підприємство, яке надавало важливу соціальну послугу, позбавили пільг із сплати податків і дотації з міського бюджету! Унаслідок чого воно щорічно виплачувало 1 мільйон 300 тисяч гривень податків, а рентабельність фабрики була негативною. І найголовніше — у фабрики-кухні були відсутні закріплені за нею постійні постачальники молока.

До речі, останній факт, на думку голови підкомітету ВР із питань законодавчого забезпечення охорони материнства, дитинства та державної допомоги сім’ям із дітьми Ігоря Челомбітко, і викликає найбільше побоювань. Природно, що малоприбуткове підприємство прагне закупити дешевшу сировину, а отже, користується послугами неперевірених постачальників, наприклад приватних осіб. А в них, буває, молоко за своїми бактерійними показниками в сотні разів перевищує норму допустимої кількості бактерій. Більше того, каже І. Челомбітко, на фабриці-кухні готують неадаптовані для малюків суміші, оскільки технології виробництва «правильних» так і не відпрацьовані. Звідси — приготований у домашніх умовах, скажімо, кефір нічим не відрізнятиметься від нібито зробленого спеціально для дітей. Цікавий ще один факт. У деяких країнах, як розповідає голова підкомітету, продукція фабрик- кухонь продається в спеціальних стерильних упаковках, а в нас — у поліетиленових, через що молочні продукти вбирають у себе хімікати, які містяться в тарі. Використати прогресивний досвід не вдається через відсутність грошей, а спроби фінансувати підприємство з бюджету так і не увінчалися успіхом. «Неодноразово, — каже І. Челомбітко, — ми зверталися до столичної влади з проханням змінити технологію виробництва, оскільки існуюча небезпечна в принципі. У відповідь лише знизували плечима: нема грошей».

Нема, схоже, сьогодні й альтернативного варіанта виробництва дитячого харчування. Кілька місяців тому з фінансових причин зупинилося виробництво на столичному комбінаті дитячого харчування. І це попри те, що пробні партії отримали експертні «одобрямси». А що стосується сухих сумішей, то, по-перше, лікарі проти сурогатного харчування в перші місяці життя, а по-друге — і тут не все гаразд. Перевірка, яку проводило близько року тому Управління із захисту прав споживачів, виявила істотні порушення. З проінспектованих 1,625 тонни сумішей із продажу вилучили 1,603, тобто 98%. Причиною була відсутність документів і сертифікатів якості. Щоправда, як стверджували «контролери», це зовсім не означає, що продукція може зашкодити дитині. Але сам факт того, що в Україні вона не пройшла жодної перевірки, насторожує. Водночас закупники нарікають, що Держстандарт надто ускладнює процедуру отримання необхідної документації, і її вартість уже виключає прибуток.

У МОЗ поки щось прогнозувати та робити висновки відмовляються. Прокуратура Деснянського району столиці порушила кримінальну справу — «за фактом службової недбалості в діях посадових осіб державного комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня дитячого харчування №1», що спричинила масове отруєння дітей». Чи відновить роботу це підприємство, і яким чином покарають винуватців отруєння майже 500 дітей — обіцяють повідомити після закінчення розслідування.