ФАКТ І КОМЕНТАРІ

Важко повірити, але тільки сьогодні офіційно стартує кампанія з виборів депутатів Верховної Ради. Хоч усі ознаки передвиборної лихоманки почали проявлятися вже досить давно: серії партійних з’їздів, що визначають стратегію на вибори, помітна активізація депутатського корпусу, пачки заяв про «блокування» та «розблокування», регулярно демонстровані соціологами рейтинги. А головне — суспільство (і здається, знову з надією) заговорило про вибір. Ось тільки — кого або що вибиратимемо? Представників народу чи капіталів? Парламент чи прем’єра? Лідерів чи програми? Із цим запитанням «День» звернувся до експертів.

Ігор БАЛИНСЬКИЙ , політолог, редактор Західної інформаційної корпорації (Львів):

— Думаю, що 26 березня ми востаннє будемо обирати лідерів, на яких вкотре покладатимемо надію, що вони щось змінять в Україні. Це будуть останні персоніфіковані вибори, коли виборець голосує не за програму чи ідею, а за яскраву харизматичну особистість, яка стоїть на чолі тієї чи іншої партії або блоку. Таким чином, ці вибори мали б підвести риску під тим, коли ми голосуємо суб’єктивно, емоційно. І підвести нас до раціонального вибору, коли людина проектує на себе програму тієї чи іншої партії. Це нормальна риса переходу суспільства від постколоніального до демократичного. Кожне суспільство проходить у своєму розвитку етапи, коли воно доручає певному лідеру, а не політичній силі, вирішувати свої проблеми. Це свідчення відсутності навіть основ громадянського суспільства на рівні виборчої системи. Але те, що відбулося в 2004 році на Майдані, і те, що має місце в окремих аспектах зараз, свідчить, що громадянське суспільство нарешті починає формуватися. Я думаю, що не буде особливих спроб придушити цей розвиток, тому очікую, що після цих виборів буде розширюватись усвідомлення відповідальності суспільства за зроблений вибір. Суспільство буде розуміти, що воно не лише може делегувати своїх представників, — воно може вимагати від тих, кого делегувало.

Ірина РОЖКОВА , голова департаменту політичної соціології Європейського інституту інтеграції та розвитку:

— На мій погляд, діятимуть кілька алгоритмів вибору. Кожен із провідних політиків запропонує той алгоритм, який вигідний йому. Якщо говорити про президентську команду, то для неї в нинішній нестабільній ситуації важливо затвердити свою владу, стабілізувати ситуацію, звести нанівець усі командні та кадрові конфлікти. Цей сценарій можна назвати «консервацією себе у владі».

Сценарій їхнього колишнього партнера по помаранчевій коаліції — табору, який очолює Тимошенко, — полягатиме у спробі переформатувати ці вибори у вибори прем’єра. Цей мотив уже неодноразово артикулювався представниками цього табору. Це той формат виборів, який вигідний цій команді і який вони спробують нав’язати виборцям та іншим учасникам парламентської кампанії..

А власне для виборців найвигіднішим форматом вибору є той, що дозволить встановити нові відносини з владою, попри те, ким персонально ця влада буде представлена. Оскільки, на мій погляд, ці відносини зараз знову скотилися до того, що обидва простори — еліти та громадянський — живуть кожен за своєю логікою. І ці логіки слабо корелюються між собою. А той, кому вдасться створити хоч би ілюзію того, що ці два простори можуть взаємоперетинатися, і громадяни можуть ефективно питати з політиків, зможе розраховувати на електоральний успіх. Однак політична сила, яка надасть цей запит, не може розраховувати на те, що досить буде вибудувати та показати суспільству таку собі віртуальну схему. Адже віртуальні речі вже погано проходять. Сьогоднішній рівень розчарування в суспільстві передбачає те, що красиві піар-побудови вже не актуальні — актуальні докази.

Сергій ТЕЛЕШУН , президент фонду «Співдружність»:

— Я думаю, що варто окремо говорити про те, що вибирають політики та що вибирає суспільство. Хоч спільне в цих двох груп є: ми вибираємо своє майбутнє і майбутнє України. Однак перші реалізовують при цьому свої амбіції. А громадяни — стверджують свої права. Насамперед право називатися громадянами, від яких залежать політики, а не електоральною масою, що обслуговує політиків із прекрасною фінансово-кредитною історією. Хтось вибиратиме також «ситний день» для себе та своєї сім’ї, можливість власної соціальної реалізації.