Фінансова криза на тлі політичного паралічу

Підсумки майже одночасних візитів у Київ віце-президента США Альберта Гора й чергової місії Міжнародного валютного фонду дають привід ще раз замислитися як про міру політичної та економічної незалежності нашої країни, так і про причини, що примусили Україну прийняти так явно видиму прохальну позу.

Але спочатку про самі підсумки. Українська сторона, природно, виставляє найвищі бали. Прем’єр Валерій Пустовойтенко після закінчення переговорів заявив про свою надію на позитивне рішення МВФ відносно кредиту EFF. Голова Нацбанку Віктор Ющенко сказав, що Україна ще ніколи не була такою близькою до отримання кредиту. Однак голова місії МВФ Мухаммед Шадман-Валаві, підкресливши помітний рух України, вказав, що доопрацювання потребують закони про податок на додану вартість, про акциз, імпортні й експортні тарифи, проект бюджету на 1999 рік.

Однак парламент, як відомо, пішов на канікули. І до осені бюджету, природно, не прийме. Скориставшись ситуацією, Кабінет Міністрів подасть Президентові указ про уточнений бюджет на 1998 рік на підписання в перших числах серпня. Заступник глави адміністрації Президента Павло Гайдуцький повідомив агенції Інтерфакс-Україна, що йому складно відповісти на питання, чи буде підписано указ про затвердження секвестрованого бюджету до кінця роботи місії Міжнародного валютного фонду в Києві.

Тим часом під впливом девальваційних очікувань і відповідної політики Нацбанку, який мало не вперше в своїй історії протистоїть зміцненню курсу гривні, вона продовжує падати щодо долара. Таким чином Мінфін дещо полегшує собі завдання погашення ОВДП, розраховуючись із кредиторами істотно здешевленою національною валютою.

Український фондовий ринок у ці дні також налаштований на хвилю МВФ і чуйно реагує як на оптимістичні заяви, так і на песимістичні чутки. Зокрема акції енергетичних компаній за останні два тижні подорожчали на 50%. Однак фахівці принижують значення цього явища, вказуючи на короткочасність чинників, що забезпечили це зростання.

Інтерес аналітиків викликають дані про інвестиції в економіку України за перше півріччя. У приватну власність, виявляється, вкладено лише 8,8% капвкладень від їх загального обсягу й жодної гривні з державного бюджету. Як і раніше, найбільшим поглиначем інвестицій є державні підприємства (50,4% до загального обсягу), причому ними одержано 90,5% інвестиційних коштів державного бюджету. Така структура внутрішніх інвестицій напевно не буде притягальною для іноземного інвестора, перед яким днями запалила червоне світло рейтингова агенція Moody’s, котра повідомила, що присвоєні Україні індекси В2 (висока категорія ризику) за зовнішніми валютними боргами та В3 (ще більш високий ризик) за іноземними банківськими депозитами поставлені на розгляд для можливого зниження. Відповідні обмеження передбачаються й для євробондів, що випускаються Україною. Словом, зовнішні позички, якими наш уряд прагне погасити збитки, заподіяні фінансовою пірамідою ОВДП, що розвалюється, попливуть у інші руки.

Президентська команда вже не лише вивчає причини економічної кризи, але й готується гасити наслідки. Так, посол України в США Юрій Щербак на зустрічі з журналістами в Вашингтоні за підсумками візиту до Києва А.Гора зазначив, що системна й довготермінова криза, що зачепила Росію, торкається й України. На його думку, криза пов’язана з глобалізацією економіки, коли слабкість економічної системи або державне втручання в економічні процеси призводять до дуже сумних наслідків. Американські спостерігачі вказують, що виступ Ю.Щербака являє собою ще одну спробу президентської команди пояснити причини кризової ситуації в Україні наступними аргументами: винні глобалізація економіки й зовнішня криза, а також внутрішні вороги, з якими повинна розібратися Генпрокуратура.

Не викликає сумнівів, що нинішній уряд України за умов фінансової кризи буде діяти подібно до інших урядів країн, що розвиваються. Один дипломат, що бував у Індонезії, поділився з «Днем» своїми враженнями про те, як виглядає криза. За його словами, в крамницях порожньо, зате на вулицях їздять танки, часом пострілюють. Шукають ворогів. Сьогодні їх виявлено в Китаї.

Приблизно на такий же сценарій можна очікувати і в Україні. Хіба що акцент може бути зроблений саме на внутрішніх ворогів.