Гасіть пожежі, поки є пожежники

Напевно, всім нам не раз доводилося бачити браві пожежні розрахунки у дії. Дійсно, служба 01 була і залишається однією з найбільш запитаних та необхідних у державі. Однак мало кому відомо, що близько п’ятдесяти відсотків техніки та обладнання, якими користуються вітчизняні пожежники — морально та фізично застаріли. Про проблеми протипожежної служби та її роботу — в інтерв’ю з Головним державним інспектором України з пожежного нагляду Григорієм РЕВОЮ.

— Григорію Васильовичу, як змінюється в державі стан з пожежами із настанням осінньо-зимового періоду?

— В цей період виникає більше, ніж половина від загальної річної кількості пожеж, а загибель людей становить понад 70% від їх загального числа. З початку року в державі зареєстровано понад п’ятдесят тисяч пожеж, що майже на чотири відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збитки, завдані пожежами, становлять понад 90 млн. гри. Вогнем знищено та пошкоджено 13,7 тис. будівель і споруд, 1,6 тис. автомобілів та іншої самохідної техніки, 16,2 тис. тонн грубих кормів. Але найбільше занепокоєння викликає загибель людей на пожежах. За дев’ять місяців поточного року, порівняно з аналогічним періодом 2000 р., їх кількість збільшилася і становить 2097 осіб, серед яких близько сотні — діти. Причинами пожеж, під час яких найчастіше гинуть люди, залишаються необережне поводження з вогнем та порушення правил монтажу та експлуатації електрогосподарства.

— Чому склалася така ситуація, чия в цьому вина?

— Насамперед, вина людини. Через неусвідомлення нею небезпеки, яка може виникнути через недбало кинутий недопалок, через недотримання громадянами елементарних вимог правил пожежної безпеки в побуті й на виробництві. Все це призводить до пожеж, які й виникають через необережність людей в поводженні з вогнем.

З свого боку ДПО має попереджувати та гасити пожежі, проте на сьогодні Державна пожежна охорона не в змозі повноцінно функціонувати й нормально виконувати ці свої першочергові завдання. В нас не вистачає особового складу: на сьогоднішній день некомплект людьми складає 2263 особи. Караули, які виїжджають на пожежі, не доукомплектовані, А це, у свою чергу, призводить до того, що за останні роки на 12 хвилин збільшився час ліквідації однієї пожежі, який в середньому становить 31 хвилину, в результаті чого щорічні збитки від пожеж зросли.

— А як же соціальний захист, передбачений Законом України «Про пожежну безпеку»?

— Визначені Законом України «Про пожежну безпеку» гарантії правового та соціального захисту особового складу Державної пожежної охорони сприяють забезпеченню виконання покладених на службу завдань, підвищенню престижу професії вогнеборця. Але з призупиненням дії положень, законодавчих актів України в частині надання пільг та компенсацій, про що говориться в Законі України «Про Державний бюджет на 2000 рік» та Законі України «Про Державний бюджет на 2001 рік», значно погіршився матеріальний стан сімей працівників. Знову ж таки через відсутність коштів на сьогодні дуже гостро стоїть проблема забезпечення особового складу житлом. На сьогодні для забезпечення співробітників Держаної пожежної охорони України необхідно 167, 5 тис. квадратних метрів загальної площі житла.

— Григорію Васильовичу, як фінансується галузь?

— Указом Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України № 926/96-1996» від 31 серпня 2001 року передбачено встановлення стовідсоткової надбавки до грошового забезпечення. Проте граничні обсяги, передбачені Мінфіном на видатки ДПО у проекті Державного бюджету України на 2002 рік, не дозволяють профінансувати повністю роботу працівників ДПО та забезпечити реальне її підвищення у 2 рази, як це обіцяно. Звернемося до чисел: нормативна потреба Державної пожежної охорони на 2001 рік складала 624,4 млн. грн., а дали нам лише близько третини від потреби — 170,5 млн. грн. На 2002 рік потреба — 746,8 млн. грн, а бюджетом передбачено — 202,6 млн. грн, тобто 27,1 % від потреби. Крім того, з прийняттям Бюджетного кодексу України постала проблема подальшого фінансування професійної пожежної охорони. Ситуація, що склалася, призводить до того, що, починаючи з січня 2002 року, професійна пожежна охорона перестане існувати через брак коштів. Результатом цього стане те, що 545 міст узагалі залишаться без протипожежного захисту. Вимушена ліквідація існуючих професійних пожежних частин матиме і вкрай негативний вплив на забезпечення пожежної безпеки в державі. Крім того, п’ятнадцять тисяч працівників професійної пожежної охорони залишаться без роботи.

— Як би ви охарактеризували загальнодержавну ситуацію з матеріально-технічного забезпечення.

— Як критичну. Особливе занепокоєння викликає стан пожежної автотехніки. При нагальній потребі 4493 пожежні автомобілі — в наявності є 4172 (некомплект складає 321 одиницю). Крім того, більше половини машин підлягають списанню через терміни експлуатації: третина від загальної кількості експлуатується вже двадцять років. Отже, з урахуванням некомплекту, заміні підлягають дві третини пожежних автомобілів. Що стосується пожежних автоцистерн, то на сьогодні з близько трьох тисяч машин більше половини підлягають списанню. Ще гірше становище склалося з пожежними автодрабинами. Їх некомплект складає 109 штук. Тут згадаємо, як у Харкові кілька років тому згорів купол собору через те, що елементарно була відсутня драбина належної довжини. Приблизно така ж ситуація і з підйомниками. Трагічність ситуації полягає ще й у тому, що в Україні майже відсутні технічні засоби для забезпечення гасіння пожеж та рятування людей з будинків висотою 10 поверхів і вище, яких в державі нараховується біля чотирьох тисяч. В підрозділах Державної пожежної охорони взагалі відсутня техніка для гасіння пожеж на об’єктах нафтопереробної, хімічної, енергетичної промисловості, лісових масивів, особливо в гірській місцевості Республіки Крим та Карпат. Для першочергового забезпечення життєдіяльності підрозділів Державної пожежної охорони не вистачає більше 950 тис. метрів пожежних рукавів різних діаметрів, піноутворювача та вогнегасного порошку. Крім того, у підрозділах пожежної охорони катастрофічно не вистачає засобів захисту особового складу — майже 4 тис. ізолюючих протигазів, понад 10 тис. пожежних касок та 25 тис. комплектів спеціального бойового одягу, а також засобів зв’язку. Відсутні засоби захисту особового складу для роботи в хімічно активних та отрутонебезпечних середовищах. Не вистачає коштів на придбання бензину та дизельного пального для проведення практичних занять, вивчення районів виїзду пожежних частин, навчань, що значно негативно впливає на стан боєздатності чергових караулів та виучки пожежних.

Без забезпечення особового складу пожежної охорони цим майном та засобами захисту виникає підвищена загроза їх життю й ризик отримання травм під час гасіння пожеж та ліквідації аварій, що накладає додаткові, непередбачені витрати для виплати потерпілим компенсацій на випадок втрати працездатності чи загибелі, вже не кажучи про безпеку наших співгромадян.

Не останню роль в забезпеченні пожежної безпеки відіграють умови, в яких несуть службу чергові караули. Це, в першу чергу, забезпеченість пожежними депо, їхній технічний стан та придатність до нормального несення служби. Наприклад, з 1995 року було розпочато будівництво 70 пожежних депо, але через відсутність коштів продовжує будуватися лише 18.

— Як в такій ситуації забезпечується протипожежний захист села і врожаїв?

— З кожним роком погіршується стан протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів у сільській місцевості, де, особливо на сільськогосподарських об’єктах кількість пожеж збільшилась. Під час проведення органами державного пожежного нагляду перевірок протипожежного захисту об’єктів сільськогосподарського виробництва виявлено 374,3 тис. порушень, встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, з яких 212,1 тис. залишилися неусуненими. Найгірший стан з виконанням заходів щодо протипожежного захисту означених об’єктів склався у Чернівецькій, Одеській, Вінницькій областях та в АР Крим. До того ж 11,3 тис. сільськогосподарських об’єктів експлуатуються з несправним електрообладнанням, 11,9 тис. — не захищені блискавкозахистом, 5,1 тис. не забезпечені протипожежним водопостачанням, 9,5 тис. не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння.

Залишається низькою боєздатність пожежних підрозділів у сільській місцевості. На сьогодні 963 пожежні автомобілі сільгосппідприємств несправні, на 1447 не організовано цілодобове чергування. Вимагає покращання й робота з добровільними пожежними формуваннями, які на багатьох об’єктах створені формально, практичною роботою щодо запобігання та гасіння пожеж не займаються. Однією з причин є відсутність їх соціального захисту.

Проте не дивлячись на таку ситуацію, ми не збираємось сидіти склавши руки. Ми продовжимо працювати, адже від нашої роботи залежить життя людей і їхня безпека.