Георгій КРЮЧКОВ: «Другого видання» спікеріади не буде»
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20020409/465-1-3.jpg)
Незважаючи на те, що комуністів у новому парламенті буде майже вдвічі менше, ніж у попередньому, вони все одно можуть впливати на прийняття парламентом рішень. Фракція КПУ буде одним із претендентів на володіння так званою «золотою акцією». Думка про роль фракції КПУ в Верховній Раді четвертого скликання — в інтерв’ю з членом ЦК КПУ, народним депутатом України Георгієм Крючковим.
— Яким ви бачите місце фракції комуністів у новому парламенті?
— Я не можу говорити ні за фракцію, ні за партію, я можу висловлювати тільки свою думку. Поки ще не визначився формат самого парламенту, не визначилися самовисуванці, тому поки складно сказати, яка буде конфігурація у результаті. Швидше за все, найбільше депутатів буде у ВР у блоку «За ЄдУ!», тому що найбільша кількість самовисуванців, очевидно, перебіжить туди. Сам характер тих політичних сил, які пройшли до парламенту, диктує позицію нашої партії. Блокуватися із «заєдинниками» ми не можемо — вони вели проти нас серйозну роботу, і наші позиції загалом несумісні. А те, що фракція партії, що отримала на виборах менше 13% голосів, буде найбільшою в парламенті, — це прямий доказ кривизни дзеркала нашої виборчої системи і нашої так званої демократії.
Тепер візьмiмо «Нашу Україну» — там зібралися найбільш навіжені представники націонал- шовінізму, з якими нам, звичайно ж, не по дорозі. По суті, нашими союзниками могли б бути соціалісти, але вони, судячи з усього, вирушили в обійми Ющенка (або хочуть опинитися в його обіймах). Не знаю, щоправда, чи хоче цього Ющенко. Якщо для соціалістів націонал-шовіністи є дорожчими, ніж їхні ідейні основи, то це визначатиме нашу позицію у співпраці з ними.
Нам нічого не залишається, як займати свою самостійну позицію. Вона може за рядом питань співпадати з позицією інших політичних сил. Наприклад, щодо мови. Наша позиція в цьому питанні дуже близька до тієї, яку сформулювали об’єднані соціал- демократи. Стосовно зовнішньополітичної орієнтації України, нам найбільш близька позиція «Нашої України» та СДПУ(О). Тому з цих та інших питань ми не виключаємо співпраці з різними політичними силами. Наприклад, якщо в питаннях боротьби з олігархією, корупцією наші позиції співпадуть з позицією «Нашої України», ми будемо голосувати так, як і вони, — ну, або вони так, як ми. Тобто нам доведеться визначати позицію щоразу, залежно від ситуації.
— Чим діяльність комуністів у новому парламенті відрізнятиметься від діяльності у попередньому?
— Я думаю, що наша фракція буде більш конкретною, більш предметною, більш визначеною в постановці конкретних питань і просуванні конкретних законопроектів. Мені здається, ми недостатньо використали ресурс нашої фракції, щоб просувати потрібні законопроекти. Принаймні, пропонувати їх треба було більш активно. Я пропонуватиму нашому керівництву бути більш наполегливими, більш активними і більш пробивними у цьому значенні.
Аналіз підсумків виборчої кампанії показує, що питома вага людей, які об’єктивно виступають проти курсу влади, стає більшою. У нас є підстави для того, щоб бути переконаними у своїй правоті та займати відповідну позицію, відстоюючи інтереси людей, які незадоволені владою. І ми працюватимемо в цьому напрямі. Повинен сказати, що, незважаючи на більш низький результат КПУ на цих виборах, об’єктивно кількість прихильників цієї ідеології в Україні не стала меншою. Якщо до наших 20% додати те, що у нас відібрали «клони», те, що від нас під впливом ряду суб’єктивних моментів відійшло до соціалістів, то набереться нашi колишні 23%. У зв’язку з цим хочу процитувати Івана Степановича (Плюща. — Ред. ), який сказав: «Якщо комуністи отримають не 15, а 20%, це буде свідченням того, що в суспільстві не здійснюється динаміка». Насправді динаміка є, але не та, яку мав на увазі Іван Степанович. Вона показує, що кількість людей, незадоволених своїм життям та своїм становищем, зростає.
— Якою ви бачите структуру нового парламенту? Чи буде створено більшість, і на основі яких партій і блоків її можуть створити?
— Я не бачу жодної політичної сили, на основі якої можливе створення більшості у Верховній Раді. Хіба що керівництво фракції «За ЄдУ!» піде на змову з керівництвом «Нашої України». Я цього не виключаю. Таку більшість дійсно можна створити. Я раніше говорив, що ця «більшість до першого міліціонера». Тим більше, невідомо, чи надовго збережуться ці блоки в парламенті.
— А як, на вашу думку, відбуватиметься процес розподілу провідних парламентських комітетів і керівних постів у парламенті? Чи швидко він завершиться, чи виявиться затяжним? І які претензії фракції комуністів на посади і комітети у новому парламенті?
— Я не знаю, які претензії фракції. Я не знаю, в якому я виявлюся комітеті і куди мені слід перетягувати свої документи. Я також не знаю, яку позицію займе більшість фракцій. Якщо таку ж, яку вони зайняли під час антиконституційного перевороту в січні 2001 року, коли комуністів і соціалістів взагалі усунули від керівництва, то розмова про наші претензії просто безпредметна.
Щодо першої частини запитання, то я відповім так. Бути пророком у своїй вітчизні — справа невдячна. І я не хочу брати на себе цю місію. У мене є тільки одне припущення: мені здається, що інстинкт «виглядати краще, ніж виглядали депутати у 1998 році» змусить керівників політичних сил, які подолали 4-відсотковий бар’єр, піти на якісь угоди і домовитися у процесі підготовчої роботи. Тобто розподілити пости, а потім проголосувати. Це буде полегшенням для всіх — і для депутатів, і для Верховної Ради загалом, і для народу. Це було б нормально. Якщо ні в кого немає більшості, отже, треба домовлятися. Я думаю, що «другого видання» ганебної спікеріади 1998 року в цьому парламенті не буде.