Георгій КРЮЧКОВ: Гальмувати військову реформу можуть лише демагоги
На думку глави комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Георгія Крючкова, наступного тижня парламент дасть зелене світло військовій реформі. Водночас народний депутат не виключає політично мотивованих спроб заблокувати схвалення відповідного закону, «граючи» на соціальних проблемах, пов’язаних із суттєвим скороченням особового складу Збройних сил України.
— Згідно з концепцією військової реформи, доля якої сьогодні в руках парламенту, кожному скороченому військовослужбовцеві буде надано досить солідні компенсації. За роки незалежності було скорочено тисячі й тисячі офіцерів та прапорщиків, при цьому практично без будь-яких компенсацій. Ви навіть зауважували, що надто суттєва різниця в умовах, на яких військові йшли в запас донедавна та йтимуть тепер...
— Це буде проблемою, й дуже серйозною. На жаль, досі скорочення ЗС не супроводжувалося прийняттям законів, якими б встановлювалися соціальні гарантії для тих, хто звільняється з армії. Не можна сказати, що звільненим в запас військовослужбовцям раніше зовсім нічого не сплачувалося. Але в такому форматі, як це робиться зараз, нічого подібного не було.
— Наскільки серйозним, на вашу думку, є на сьогодні спротив військовій реформі та в чому саме він полягає?
— Звичайно, офіцери чи прапорщики, яких звільнятимуть з армії, власному звільненню не аплодуватимуть. І чим вищі посади тих, кого звільняють, тим більше в них можливостей чинити спротив чи принаймні займати виразну негативну позицію. Але є в армії й інша категорія людей, які розуміють, що далі утримувати на такому рівні українське військо неприпустимо. Бо армія, яка не одержала за роки незалежності жодного нового виду чи системи озброєнь, яка весь цей час фінансувалася на рівні до 60% від мінімально необхідних потреб; армія, в якій військові одягнуті тільки в одну уніформу — камуфляжну, яка має зброю лише третього покоління, тоді як США, інші країни НАТО — четвертого-п’ятого поколінь, ризикує, якщо не буде радикальних зрушень, не впоратися з покладеними на неї обов’язками. Це розуміють і політики. Однак з політиканських мотивів, застосовуючи демагогічні гасла — мовляв, реформа призведе до знищення війська, ще більшого послаблення обороноздатності, деякі сили намагаються заробити собі певні дивіденди. Передусім я маю на увазі політиків, пов’язаних з парламентськими блоками «Наша Україна» та БЮТ. Хоча всім ясно, що військова реформа — акція необхідна. Якщо залишити нашу армію в такому становищі, як є, — коли техніка на дві третини вичерпала свій ресурс, — через чотири-п’ять років у нас взагалі не буде армії. Ми можемо махнути на все рукою та спостерігати остаточну руйнацію ЗС. А можемо спробувати пережити важкі часи, створити соціальні гарантії й дати армії «нове дихання».
— Як проходить підготовка до другого читання проекту закону «Про реформування Збройних сил України»?
— Надійшло 78 конкретних пропозицій та зауважень. Вони всі були дуже ретельно розглянуті на засіданні нашого комітету, комітет прийняв рішення рекомендувати законопроект розглянути й прийняти як закон. На 6 квітня це питання значиться другим пунктом порядку денного Верховної Ради України.
— Чи можете спрогнозувати результати голосування?
— Думаю, вони будуть позитивними. Хоча обговорення, напевно, видасться непростим.
— Наскільки консолідованою стосовно військової реформи є позиція органів державної влади, відповідальних за національну безпеку та оборону?
— Політичне рішення про реформування ЗС, про перехід на тривидову структуру та скорочення особового складу прийняте РНБО України та схва лене двома указами Президента України. На одне з моїх звернень до Президента України я з президентської Адміністрації одержав відповідь про негативне ставлення до будь-яких спроб відтягти прийняття рішення з цього приводу. Позиція Міноборони добре відома: реформу треба проводити. Щодо уряду, то він офіційно вніс законопроект «Про реформування Збройних сил Укр аїни». Це питання розглядалося на урядовому комітеті, на державній комісії з питань реформування ЗС, були прийняті позитивні рішення, й законопроект пішов до парламенту. Сказати, що є якісь суперечності щодо військової реформи між офіційними інституціями — чи це уряд, чи парламентський комітет, — не можна, їхня офіційна позиція чітко зафіксована в законопроекті.
