Гарячі теми:

Герхард Шрьодер: Не всі уявлення України щодо НАТО можна втілити в життя. Але це природно

07 липня, 00:00

Консультації, які завтра та післязавтра проведе в Києві федеральний канцлер ФРН Герхард Шрьодер, будуть важкими — про що свідчить і його інтерв'ю газеті «День». Шрьодер — один з найвпливовіших лідерів абсолютно нової Європи, від якої ми все далі віддаляємося, попри всю європейську інтеграцію. Ця Європа готова силою захищати свої уявлення про своє майбутнє, її не цікавлять аргументи інших, вона безжалісна в тому, що стосується своїх вимог, не завжди будучи обізнаною зі всіма аспектами справи. Ця Європа, виходячи з відповідей канцлера на запитання «Дня», а також з того, що він так і не відповів на запитання «Чи готові Україна та ЄС обговорювати проблему асоційованого членства України в Євросоюзі?», поки що закінчується на західному кордоні України. Інтерв'ю, як і перші кроки діяльності Шрьодера на посту канцлера, характеризують його як рішучого політика, який будь-що домагатиметься саме своєї мети. Мета Шрьодера на київських консультаціях — переконати Україну не добудовувати реакторів Хмельницької та Рівненської АЕС, але все одно примусити її закрити Чорнобильську станцію, і, очевидно, він докладе для цього всіх зусиль, навіть не будучи підтриманим іншими лідерами «сімки». Канцлер ФРН взагалі, виходячи з його останніх переговорів з російськими лідерами, дуже скептично налаштований щодо пострадянського простору — це не Гельмут Коль, який дружив з Єльциним і заявляв у Києві, що «в Бонні на Сході бачать не лише Москву».

Можливо, перша зустріч канцлера Шрьодера з Україною продемонструє Берліну, що Україна готова до змін. А можливо, навпаки — додасть скепсису щодо сьогоднішнього стану справ. Зараз, напередодні візиту він повторює в інтерв'ю «Дню» старі, вже звичні компліменти Україні, яка є «гарантом стабільності в регіоні».

—Чи не відчуваєте Ви, що після акції НАТО проти Югославії світ змінився не в кращий бік — безвідносно до тієї політики, яку останніми роками проводив офіційний Белград?

—Я не можу сказати, що увесь світ змінився на краще. Проте незаперечним є факт, що в Косово белградський режим понад рік здійснював кричущі порушення прав людини. Вони були припинені внаслідок повітряних ударів НАТО. Біженці можуть повернутися і знову жити на своїй батьківщині в мирі. Ми почуваємо від того велику полегкість. Я знаю, що ситуація з безпекою там і надалі складна. Саме тому ми й мусимо спрямувати всю нашу увагу на швидку відбудову, щоб знищити базу можливої нестабільності. Цій меті й служить запропонований Німеччиною як головою ЄС і вже прийнятий Пакт стабільності для Південно-Східної Європи.

—Як, на Ваш погляд, можна створити загальну структуру безпеки в Європі, коли не існує механізмів, які б давали, скажімо, Україні можливість впливати на рішення НАТО — адже до українських аргументів у Брюсселі ніхто не прислухався, незважаючи на статті Хартії про особливе партнерство?

—Не можу поділяти погляду про те, що між НАТО і Україною немає узгодженості. У Хартії НАТО — Україна від липня 1997 року передбачені широкі можливості співпраці та узгодження. І на зустрічі НАТО на найвищому рівні у Вашингтоні в квітні цього року НАТО і Україна знову підтвердили свою співпрацю урочистою заявою.

Україна утримує штаб представників при НАТО в Брюсселі. Співробітники цього штабу постійно консультуються з представниками країн—членів НАТО. Це форми впливу і кооперації, які не завжди помітні назовні, але дуже ефективні.

Зрозуміло, що не всі уявлення України щодо НАТО можна втілити в життя. Але це й природно. Також і всередині Альянсу не завжди всі 19 членів одностайні.

—Що виграє Європа, якщо Польща, Чехія та Угорщина встановлять візовий режим, а також обмеження щодо руху товарів і капіталів? Чи не буде це новим варіантом Чзалізної завіси» із поруч вже існуючими обмеженнями «шенгенської групи»?

—Після прийняття Польщі, Чеської Республіки та Угорщини до Європейського Союзу зона європейської стабільності просунеться на схід. Це загалом позитивний процес, оскільки він несе економічну та політичну стабілізацію.

Сприйняття загальноєвропейських набутків є передумовою для вступу кожного нового члена. Сюди належить і введення правил Європейського Союзу щодо візового режиму. Цей процес не спрямований проти України. До того ж, є багато зовнішніх мит Європейського Союзу стосовно третіх країн, наприклад і України, які набагато нижчі, аніж митні тарифи, що існують у тих же сферах поміж деякими країнами Центральної та Східної Європи та Україною.

—Наскільки важливо для Німеччини, хто саме виграє президентські вибори в Україні та яким курсом вона йтиме далі?

—Як на мене, результат президентських виборів в Україні 31 жовтня цього року має велике значення — і для подальшого розвитку вашої країни, і для подальшого розвитку Європи. Федеральний уряд, очолюваний мною, вбачає у незалежній, демократичній Україні з ринковою економікою неодмінного ґаранта стабільності в реґіоні та й у всій Європі.

—Соціал-демократи й зелені в Німеччині традиційно виступають за закриття Чорнобильської АЕС. Український уряд часто й небезпідставно звинувачує Захід у невиконанні своєї частки зобов'язань. Як вирішити цю проблему?

—Вирішення поставленого вами питання непросте. В центрі його стоять чіткі міжнародні домовленості, які стосуються основних питань німецької внутрішньої політики. Я й надалі виходжу з того, що Чорнобильську атомну електростанцію буде зупинено в 2000 році. Це не раз і недвозначно обіцяв Президент Кучма. Так само однозначно й те, що Україна одержить необхідну компенсацію енергетичних потужностей. У цьому питанні я очікую на майбутніх міжурядових консультаціях дороговказних переговорів. У складі моєї делегації прибудуть обоє відповідальні за енергетику та безпеку ядерних реакторів міністри Мюллер і Тріттін, вони і зустрінуться зі своїми українськими колегами для докладних переговорів. І я обговорю це питання з Президентом Кучмою. Я впевнений, що ми знайдемо прийнятний шлях.

—Якщо німецькі компанії дійсно зацікавлені в проекті створення транспортного літака на базі Ан-70, то чому цей проект «буксує»? Чи вірите Ви, що літак з України може виграти «змагання» з американськими та європейськими проектами і бути взятим на озброєння Бундесверу?

—Бундесверу і його партнерам по НАТО потрібен наступними роками новий військово- транспортний літак. Зараз відбувається вивчення пропозицій з цього приводу. Серед них є і подана українсько-російським консорціумом пропозиція на базі Ан-70. Йдеться про чудовий літак. Але необхідно враховувати, що наше рішення прийматиметься в тісній узгодженості з партнерами по НАТО, а також задіяними промисловими підприємствами в Німеччині та в інших державах.

—Ваші побажання читачам нашої газети?

—Я дуже радів би їхній активній участі в політичному та економічному розвитку України, зокрема у високій активності на президентських виборах, що мають відбутися незабаром. Загалом же бажаю всім читачам вашої газети доброго відпочинку під час відпустки та нових сил для вирішення існуючих проблем.

ДОВІДКА «Дня»

Герхард Шрьодер — Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччина Народився . у м. Моссенберґ/Ліппе, протестант, одружений

1951 — 1958 Отримав неповну середню освіту

1959 — 1961 Навчався на спеціаліста з роздрібної торгівлі

1964 — Закінчив вечірню середню школу

1964 — 1966 Навчався в коледжі

1966 — 1971 Був студентом юриспруденції в університеті в Ґьоттінґені; склав перший юридичний державний іспит

1972 — 1976 Стажер, склав другий юридичний державний іспит, отримав допуск до занять адвокатською практикою

1978 — 1990 Мав самостійну адвокатську практику в Ганновері

1963 — вступив до Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН)

1978 — 1980 Голова Спілки молодих соціалістів у СДПН

1986 — 1989 Член президії СДПН